Для укриття населення м. Києва від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру створено фонд захисних споруд цивільного захисту, до якого входять сховища цивільного захисту, підземний простір метрополітену, підвальні приміщення житлових будинків, підземні паркінги та інші споруди підземного простору. Організації та власники зазначених споруд у разі потреби забезпечать вільний доступ для укриття.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, у сховищах укриттю підлягають:

а) працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту і розташованих у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів, які продовжують свою діяльність в особливий період;

б) персонал атомних електростанцій, інших ядерних установок і працівники суб’єктів господарювання, які забезпечують функціонування таких станцій (установок);

в) працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до категорії особливої важливості цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів, а також працівники чергового персоналу суб’єктів господарювання, які забезпечують життєдіяльність міст, віднесених до відповідних груп цивільного захисту;

г) хворі, медичний та обслуговчий персонал закладів охорони здоров’я, які не підлягають евакуації або не можуть бути евакуйовані у безпечне місце.

Відповідно до вимог Кодексу, захист населення міста від певних факторів небезпеки, що виникають унаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період від дії засобів ураження, здійснюється у спорудах подвійного призначення (наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням) та в найпростіших укриттях (фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує ризик комбінованого ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період).

Споруда подвійного призначення – це наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням і для захисту населення.

Найпростіше укриття – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує ризик комбінованого ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також шкідливий вплив засобів ураження в особливий період.

Оповіщення

Головний спосіб оповіщення населення про порядок поводження під час виникнення надзвичайних ситуацій – це передача повідомлення мережею провідного мовлення (через квартирні і зовнішні гучномовці), а також через місцеві радіомовні станції і телебачення, пересувні автомобілі, оснащені гучномовцями. Для привернення уваги населення в екстремальних випадках перед передачею інформації вмикаються сирени та інші сигнальні засоби.

Запам’ятайте! Сирени і переривисті гудки інших сигнальних засобів означають сигнал цивільної оборони «УВАГА ВСІМ!».

Почувши такий сигнал, негайно увімкніть гучномовець, радіоприймач або телевізор і слухайте повідомлення управління з питань надзвичайних ситуацій.

На кожний випадок виникнення надзвичайних ситуацій підготовлено варіанти повідомлень щодо можливих надзвичайних ситуацій.

Після подачі звукових сигналів (сирени, гудки і под.) передається мовна інформація про надзвичайну ситуацію.

Вислухавши повідомлення, кожний громадянин повинен діяти без паніки і метушні відповідно до отриманих вказівок.

Повідомлення містить: інформацію про надзвичайну ситуацію, місце і час виникнення надзвичайної ситуації; територію (райони, масиви, вулиці, будинки тощо), яка потрапляє в осередки (зони) ураження; порядок дій в умовах надзвичайної ситуації і т. ін.

ПОВІДОМЛЕННЯ залежатимуть від екстремальних умов, розмірів, тривалості й масштабності можливих наслідків надзвичайних ситуацій, ступеня небезпеки факторів ураження для населення міста і стану рятувальних та невідкладних аварійних відновлювальних робіт.

Кожний громадянин, який перебуває на роботі, повинен виконувати всі розпорядження керівника цивільного захисту суб’єкта господарської діяльності, діяти відповідно до плану цивільного захисту, а також брати участь у проведенні аварійно-рятувальних робіт у складі формувань або за вказівками органів управління ЦЗ.

Якщо громадянин перебуває вдома під час виникнення надзвичайної ситуації, він повинен:

• тримати вдома постійно ввімкненими репродуктори, радіоприймачі, телевізори для того, щоб слухати розпорядження і вказівки органів виконавчої влади, Департаменту муніципальної безпеки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та відділів з питань цивільного захисту;
• повідомити про отриману інформацію сусідів;
• привести в готовність індивідуальні засоби захисту органів дихання і шкіри, а якщо їх немає, приготувати найпростіші засоби (повсякденний одяг, взуття, ватно-марлеві пов’язки, плівку тощо);
• постійно тримати при собі засоби індивідуального захисту, підготувати медичну аптечку, документи, засоби зв’язку, особистої гігієни, запас їжі та ін.;
• провести у квартирі (домі) протипожежні профілактичні заходи (перекрити газ, електропостачання тощо), підвищити захисні властивості квартири: зачинити вікна, кватирки, ущільнити їх;
• уточнити місце найближчого укриття (підвальне приміщення, метрополітен, паркінг), де можна сховатися.

Якщо сигнал застав вас у транспорті, громадському місці (магазині, театрі, на ринку тощо) потрібно уважно й спокійно вислухати повідомлення, визначитися, де найближча станція метрополітену, укриття і як найшвидше дістатися й укритися там, а якщо є час, то якнайшвидше повернутися додому і діяти відповідно до отриманих вказівок.

Рекомендований алгоритм дій громадян міста Києва під час виявлення підвального (або іншого) приміщення біля їхнього помешкання, яке придатне для укриття у разі виникнення надзвичайної ситуації

1. З’ясувати, чи належить це приміщення до захисних споруд цивільного захисту, скориставшись інформацією на Офіційному порталі Києва або районної в місті Києві державної адміністрації.

2. Якщо це приміщення не належить до захисних споруд цивільного захисту, звернутися до районної в місті Києві державної адміністрації відповідно до адреси за якою розташоване таке приміщення, зателефонувавши або надіславши листа із зазначенням:

своїх контактних даних;

• адреси цього приміщення;
• опису його характеристик (площа, стан (задовільний або незадовільний), приблизна кількість осіб, що можуть в ньому укритися тощо);
• за можливості фото цього приміщення (якщо ви звертаєтеся письмово).

3. Разом із представниками районної в місті Києві державної адміністрації оглянути це приміщення (за бажанням).

4. Дочекатися відповіді від районної в місті Києві державної адміністрації про прийняте рішення щодо такого приміщення.

5. У разі, якщо не буде відповідного реагування з боку районної в місті Києві державної адміністрації, звернутися до Контактного центру м. Києва за телефоном: 15-51.