КМДА Київська міська державна адміністрація
Офіційний інтернет-портал


Одна з найдавніших площ Києва. Археологічні дослідження виявили, що торговельні поселення були тут ще в IV столітті. За часів Київської Русі, ймовірно, на ній розміщувалося одне з 8-ми київських торговищ, що згадуються в літописах. Під сучасною назвою відома з 1-ї половини XVIII століття (хоча поштову станцію на Поштовій площі збудовано 1846 року). У XIX столітті існувала також паралельна назва – площа Різдва, від розташованої на ній церкви Різдва Христового (збудована у 1810–1814, знищена у 30-ті роки XX століття). 1900 року поблизу спорудили Каплицю товариства рятування на воді.

Поштова площа в Києві існує на місці, де в минулому знаходилася поштова станція, що пояснює назву площі. Тут проводилася робота з кореспонденцією, міняли коней поштовим службовцям. До наших днів від поштової станції зберігся тільки головний будинок, що функціонував в 1850-1860 роках.

Безпосередньо від Поштової площі в Києві бере свій початок Дніпровська набережна і вулиця Петра Сагайдачного. У центрі площі стоїть старий одноповерховий будинок поштової станції. Вона функціонувала аж до 1919 року і на сьогоднішній день є пам'ятником архітектури. Наприкінці Володимирського узвозу встановлено пам'ятник електричному трамваю, який був першим запущеним трамваєм на всій території України і Росії.

За пам'ятником розташована церква Різдва Христового, побудована в 1809-1814 роках у стилі класицизму. Проект було розроблено архітектором А.І. Меленським. Храм звели на місці старої дерев'яної церкви, зруйнованої в 1807 році. Нову церкву будували таким чином, щоб бічний фасад проходив уздовж вулиці, а вівтар був орієнтований в південно-східному напрямку, у той час як вівтар старої церкви дивився строго на схід.

Пожежа, що охопила весь Поділ в 1811 році, значно вплинула на ситуацію будівництва церкви. Головну вулицю Подолу (нині - вулиця Петра Конашевича-Сагайдачного) було переплановано таким чином, що колони західного портика церкви виявилися зануреними в землю. У 1861 році, а точніше 6-7 травня, під час перевезення із Санкт-Петербурга до Канева, тут було встановлено труну з тілом Тараса Григоровича Шевченка. У зв'язку з цією подією перед церквою було відслужено молебень великому поету України, після чого багато киян стали називати церкву Шевченківською. У 1930 році, разом із багатьма іншими пам'ятками української православної культури, церкву Різдва Христова було повністю знищено. Однак, відносно недавно її відновили.

Через дорогу від Поштової площі в Києві розташована нижня станція фунікулера, який зв'язує Поділ з Верхнім містом. Станція фунікулера - це теж одна з визначних пам'яток Почтової площі. Урочисте відкриття фунікулера відбулося 7 травня 1906 року. Спочатку він називався Михайлівським механічним підйомом і з'єднував верхню терасу Володимирської гірки та вулицю Боричів Тік. У 1928 році фунікулер було реконструйовано, лінію продовжено ще на тридцять вісім метрів до вулиці Петра Сагайдачного.

У середині 70-х років XX століття площу докорінно переплановано, розширено (зокрема, вона поглинула нижню частину Боричевого узвозу) і зміщено на північ. У 1977-1979 роках тут за проектом архітектора О. В. Ільяшенка було зведено пішохідний міст, який проходив на площею (знесений протягом реконструкції 2012-2013 років).

(за матеріалами Вікіпедії та туристичного порталу Kievtown.net)


Адреса цієї сторінки: http://kievcity.gov.ua/content/istorychna-dovidka-pro-poshtovu-ploshchu.html
При використанні матеріалів посилання на КМДА обов'язкове.