Оскільки каштани погано виживають в умовах підвищеного рівня засоленості ґрунтів і загазованості повітря, виникла потреба розглянути для озеленення Хрещатика альтернативні породи дерев, які б не поступалися красою, були адаптованими до стилю вулиці і більш пристосовані до життя в умовах мегаполісу. Про це під час круглого столу «Обери дерево для Хрещатика» розповів начальник Управління екології та природних ресурсів КМДА Андрій Мальований.

«Близько шести тисяч киян взяли участь у голосуванні, що тривало протягом 4 місяців і мали змогу особисто побачити та обрати те дерево, яке на їхню думку є найкращим для головної вулиці столиці. Метою обговорення є питання надання фахових рекомендацій експертів стосовно висадження найбільш придатного дерева для Хрещатика», – зазначив Андрій Мальований.

Він додав, що акцію «Обери дерево для Хрещатика» розпочали у червні. За результатами голосування, були визначені три переможці: платан гібридний, гіркокаштан червоноквітковий, вишня пташина «Plena».

Кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції НУБІП Олександр Курдюк зазначив, що важливе значення має сам підхід до вирощування цих дерев в умовах центральної частини міста. Лише проаналізувавши всі компоненти для нормального зростання дерев, а саме: рівень засоленості ґрунтів, адаптацію рослин до підвищеного антропогенного впливу та підбір під архітектурний стиль вулиці, можна робити вибір на користь того чи іншого виду рослин.

«На мою думку, найкращим для Хрещатика буде висадити платан гібридний, адже це дерево є морозостійким, швидко розростається та затінює велику площу, має декоративну фактурну кору. Є пропозиція взяти до уваги контейнерне озеленення, що надасть можливість швидко замінити зелені насадження», – зауважив Олександр Курдюк.

«Мені, як киянці та спеціалісту, все ж хочеться зберегти каштани як символ міста, але в умовах підвищеного ризику їхньої загибелі і ураження хворобами, лишається ризик його висаджування на головній вулиці столиці. Існують методи лікування каштанів спеціальними ін’єкціями, розробленими науковцями. Платан також підходить за своїми дендрологічними особливостями для Хрещатику, він не піддається хворобам, але він змінить зовнішній вид вулиці», – зауважила старший науковий співробітник Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка Тетяна Счепіцька.

За результатами обговорення комунальному об’єднанню «Київзеленбуд» планують надати доручення розробити програму поступової заміни та збереження існуючих зелених насаджень із Хрещатику з подальшою пересадкою їх для лікування у парках і скверах.