Київська міська рада затвердила міську цільову програму використання та охорони земель на 2022-2025 роки. Про це повідомив заступник голови КМДА і керівник цифровізації Києва (CDTO) Петро Оленич.

Міська цільова програма використання та охорони земель на 2022-2025 роки передбачає:

• завершення інвентаризації та реєстрації земельних ділянок; 
• наповнення Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• розробку нових модулів для забезпечення інформаційної взаємодії;
• оновлення цифрових ортофотопланів;
• відновлення знищених пунктів міської геодезичної мережі;
• підготовка земельних ділянок до продажу на земельних аукціонах і проведення електронних земельних торгів;
• організація і встановлення меж територій, щодо яких законом встановлено обмеження господарської діяльності.

Петро Оленич заявив, що Київ рухається до того, щоб внести 100% земельних об’єктів міста в Державний земельний кадастр та Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

«Це дозволить отримати всі дані про категорії земель та зареєструвати права громади на  земельні ділянки. Для чого? Щоб врегулювати забудову, створити прозору систему використання земельних ділянок та збільшити надходження до міського бюджету», – пояснив він.

Також Петро Оленич розповів про результати Міської цільової програми використання та охорони земель міста Києва на 2019-2021 роки. 

 «Проведено інвентаризацію земель, відбулось оновлення картографічних матеріалів та якісне цифрове аерофотознімання території міста», – розповів Петро Оленич.  

Від продажу земельних ділянок за період 2019-2021 в бюджет Києва надійшло 391,6 млн грн, очікується ще 107 млн грн.

Замість застарілого і приватного ПК «Кадастр» створена автоматизована система обліку та управління земельними ресурсами міста, яка належить громаді Києва. Створена міська публічна кадастрова карта, розроблена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель столиці, проведена експертна грошова оцінка земельних ділянок, які передбачені для продажу на земельних торгах.

Також було придбано сучасне геодезичне обладнання та побудована мережа референсних станцій. За результатами моніторингу виявлено, що 60% пунктів міської геодезичної мережі було знищено.