Версія для людей з порушеннями зору
Версія для людей з порушеннями зору

Прес-брифінг із теми: «Як спільними зусиллями влади, громади та бізнесу подолати епідемію COVID-19 в столиці» (+відео, повний текст)

22 жовтня 2021 року, 11:45

Прес-брифінг із теми: «Як спільними зусиллями влади, громади та бізнесу подолати епідемію COVID-19 в столиці».

Представники КМДА, експерти, керівники провідних бізнес-асоціацій представлять своє бачення та нададуть відповіді на питання, що стосуватимуться наступних тем:

  • заходи, що вживає КМДА для недопущення поширення COVID-19;
  • ситуація з вакцинацією в місті Києві;
  • заходи, що вживає бізнес для мінімізації поширення вірусу у столиці.

Спікери:

  • перший заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Олексій Кулеба;
  • заступниця голови КМДА Ганна Старостенко;
  • заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Олександр Харченко;
  • експерт Економічної експертної платформи Олег Гетман;
  • старший економіст Центру економічної стратегії Олександра Коломієць;
  • генеральна директорка Асоціації імпортерів побутової електроніки Софія Арасланова;
  • віце президентка Асоціації платників податків України Олена Хотенко;
  • керівниця GR напряму Асоціації рітейлерів України Петрівська Наталія. 

 

Олексій Кулеба, перший заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень:

Доброго дня!

Наш прес-брифінг із теми «Як спільними зусиллями влади, громади та бізнесу подолати епідемію COVID-19 в столиці» складатиметься із 3 блоків:

  1. Сьогоднішня ситуація з розповсюдженням COVID-19, коротко про вакцинацію, про заходи, що вживає КМДА для недопущення поширення COVID-19.
  2. Експерти нададуть оцінку щодо поширення COVID-19 на найближчі місяці.
  3. Представники бізнесу розкажуть нам щодо заходів, які вживає бізнес для мінімізації поширення вірусу в нашому місті і взагалі в країні.

Після кожного блоку будемо відповідати на питання журналістів.

Отже, наразі ми знаходимося в «помаранчевій» зоні. Але вже перша доба, коли показники захворюваності такі, які відповідають «червоній» зоні. Це значить, що якщо ситуація буде у нас розвиватися неоптимістичним шляхом і протягом трьох днів поспіль ми матимемо показники «червоної зони» – Державна комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій може перевести Київ у «червону» зону. Це треба розуміти, бо ми сьогодні в «помаранчевій» зоні, але дуже швидко можемо перейти у «червону».

Сьогодні відбулося засідання Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА. Були встановлені додаткові обмеження, які діятимуть на території міста на період, коли ми перейдемо до «червоної» зони. Наразі готується протокол комісії. Він буде опублікований на офіційному веб-порталі КМДА.

Я озвучу основні рішення, які були прийняті Комісією.

Перше – з 23 жовтня до 8 листопада заклади загальної середньої освіти не працюватимуть. Школи весь наступний тиждень будуть на канікулах. А щодо другого тижня (з 1 до 7 листопада) буде прийняте додаткове рішення – або канікули продовжать, або запровадять дистанційну освіту. Тобто, із завтрашнього дня школи не працюватимуть.

Дитячі садочки всіх форм власності до запровадження «червоного» рівня працюють у штатному режимі. Після посилення карантину працюватимуть тільки ті садочки, де 100% працівників вакциновані.

100% кількості вакцинованого персоналу – умови для роботи абсолютно всіх установ і підприємств. Наголошую, в «червоній» зоні працюватимуть тільки ті заклади, установи, підприємства, працівники яких вакциновані 2 дозами!

Посилений контроль за дотриманням карантинних обмежень здійснюватимуть правоохоронці та робочі групи, до яких входитимуть представники Муніципальної варти та Держпродспоживслужби.

І ще важлива інформація щодо роботи громадського транспорту – він продовжуватиме працювати у штатному режимі, але за умови, що кількість пасажирів не перевищуватиме кількість місць, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу і визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб.

Мова не йде про впровадження спецперепусток.

Це основні меседжі, які мали почути ЗМІ, експерти, мешканці міста.

На цьому я свою промову закінчую і передаю слово заступниці голови КМДА Ганні Старостенко, яка більш компетентно розповість про ситуацію, яка складається в закладах охорони здоров’я, ситуацію з вакцинацією і що нам потрібно робити, аби і надалі жити в комфортному місті без додаткових обмежень.

Ганна Старостенко, заступниця голови КМДА:

Усім доброго здоров’я!

Останні кілька днів ми б’ємо всі антирекорди з початку пандемії в світі та Україні зокрема.

Насправді, госпіталізація зростає. Кількість захворювання декілька останніх днів зростає. Більше 1000 тих, хто захворів, 500 осіб щоденно госпіталізується. Лише за останню добу у нас госпіталізовано з підозрою, а також вже з встановленим діагнозом COVID-19, 657 пацієнтів. Це дуже велика кількість і більшість із них – важкі хворі, потребують кисню.

Наразі у нас визначена 21 лікарня, яка приймає хворих на COVID. Наразі зайнято більше 50% ліжок, із них 65,7% зайнято ліжок із киснем. Це і є показник, який наближає нас до «червоної» зони.

Нагадаю – якщо найближчі 3 дні поспіль показник рівня захворюваності буде такий самий або буде рости, це буде означати, що ми перейдемо до «червоної» зони. Напередодні вихідних треба бути готовими до цього, тому сьогодні зібралися, аби чітко окреслити як місто буде жити в «червоній» зоні.

Наразі здійснюється дуже активно вакцинація, але кількості  вакцинованих киян не вистачає для того, щоб ми не відчували навантаження на нашу медичну систему.

Зокрема, у нас наразі у місті Києві зробили понад 2 000 000 щеплень. Двома дозами щепилися більше 1 000 000 осіб. У Києві діє 146 пунктів для вакцинації. У нас є 53 мобільні бригади, які виїжджають для щеплення трудових колективів, де є більше 50 охочих вакцинуватись. У нас діє великий центр вакцинації у МВЦ. Це перший центр вакцинації, який відкрився в Україні і він зараз найбільший.

У всіх районах Києва діють 21 міні-вакцинальний центр. Також більше ніж 30 ТРЦ відкрили зараз тимчасові пункти вакцинації. Ми дуже дякуємо працівникам бізнесу, які сприяють тому, щоб ми відкрили такі пункти щеплення якомога ближче до людей, аби їм було зручно і комфортно зробити щеплення, не відриваючись від своїх щоденних справ.

Наразі у місті Києві є достатньо вакцин AstraZeneca, CoronaVac, Pfizer для того, щоб вакцинувати всіх охочих.

Відповідно до Національного плану вакцинації, мають бути вакциновані більше 70% населення для того, аби був встановлений колективний імунітет. Наразі в Києві ця цифра набагато менша, але наші показники кращі ніж в інших областях.

Тим не менш, хочу зазначити, що наступні обмеження, які будуть стосуватися «червоної» зони, в першу чергу будуть стосуватися саме невакцинованих громадян. Ті, хто мають 2 дози щеплення, хто має сертифікат, що підтверджує вакцинацію, зможуть жити звичайним життям, користуватися всіма вигодами, спілкуватися з людьми як зазвичай.

Тому,  користуючись можливістю, закликаю всіх, хто ще не вакцинувався, зробити це у найближчому пункті щеплення. На сайті Департаменту охорони здоров’я або на сайті Київської міської державної адміністрації можна побачити найближчі пункти щеплення, записатися на вакцинацію, навіть у режимі «живої черги» можна вакцинуватися. Вакцинація дозволить убезпечити себе та рідних від тяжкого перебігу хвороби.

Наші лікарні працюють зараз досить інтенсивно. 65% заповненості ліжкомісць з киснем – це «середня температура по палаті». У нас вже є такі лікарні, які заповнені майже на 100%, а є такі, де менше.

Ми максимально намагалися влітку підготуватися до цієї хвилі зростання захворюваності, нарощували наші потужності, закупали додатково кисень, встановлювали кисневі станції, проводили централізовано кисень у лікарнях. Але ми теж сподівалися, що кияни будуть масово вакцинуватися, як це робить весь цивілізований світ.

Ще один момент, який би я хотіла обов’язково підкреслити, що у «червоній» зоні, до якої ми наближаємось, буде призупинено планову госпіталізацію. Тому що вся медична система максимально буде працювати для того,  щоб приймати хворих на COVID.

Олексій Кулеба, перший заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень:

Дякую!

Я думаю, ми всі почули, яка складність ситуації може виникнути найближчими днями. Я впевнений, що журналісти підсилять сигнал щодо необхідності вакцинації. Ми за це будемо дуже вдячні представникам ЗМІ.

Тема нашого брифінгу стосується і підприємців, тому ми зараз будемо переходити до наступного блоку, і я передаю слово заступнику голови КМДА Олександру Харченку. Він коротко доповість, яка у нас ситуація з допомогою підприємцям, що місто робить, аби підприємці могли відчути цю допомогу.

Олександр Харченко, заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень:

Доброго дня!

Хотілося б поговорити про економічні наслідки жорстких карантинних обмежень. Ми вже не вперше входимо в цикл жорстких карантинних обмежень. Ми вже бачили, що карантинні обмеження тягли за собою втрати для всіх суб’єктів господарювання. І в тому числі, для місцевих бюджетів. Ми вже бачимо, що міський бюджет Києва за 2020 рік і період 2021 року недоотримував заплановані кошти.

Що робило місто Київ, щоб підтримати суб’єктів господарської діяльності, які потерпають від обмежень, які встановлюються залежно від погіршення епідеміологічної ситуації? Перше – міська влада протягом усього 2020 року зустрічалася з бізнесами і слухала, які проблеми є. Ми зустрічалися із Асоціаціями ресторанних бізнесів, організаціями, які представляють розважальні бізнеси, із малим бізнесом, який торгує у невеличких засобах пересувної торгівлі, із представниками рекламного бізнесу. І в результаті ходу цієї дискусії ми ухвалили низку рішень Київської міської ради у 2020 році, які направлені на різні групи.

Перед тим, як сказати, яким чином ми допомагаємо, я скажу, що останнє рішення наше кінця 2020 року: надати ці фактично пільги безстроково, без зазначення кінцевого терміну, до завершення будь-яких карантинних обмежень. Навіть самих м’яких. Тобто ми в кінці 2020 року усвідомлювали, що ситуація непередбачувана, і не можна зрозуміти, якою датою обмежувати дію цих пільг. Тому ми зробили це до завершення будь-яких карантинних обмежень. Саме тому нам зараз не потрібно знову виходити в сесійну залу і голосувати нове рішення, направлене на підтримку суб’єктів господарської діяльності. Тому що ці рішення у нас діють безстроково, – ще згідно рішень, які ми ухвалювали в минулому році.

На що пішов бюджет Києва, щоб підтримати наш малий, середній бізнес міста Києва? Перше: ми фактично скасували орендну плату за комунальне майно. Для тих суб’єктів, які не можуть провадити свою господарську діяльність у період карантинних обмежень. Тобто сьогодні у будь-якого суб’єкта господарської діяльності, який орендує будь-яке приміщення комунальної форми власності, він може звернутись із заявою про те, що він у зв’язку із карантином не може здійснювати діяльність, і він взагалі не буде сплачувати будь-яку орендну плату. Формально 1 гривню буде сплачувати. Фактично – безкоштовно.

Далі. Якщо суб’єкт господарської діяльності дотримався вимог держави і в нього там вакциновано 100% персоналу, він приймає людей, наприклад, за Covid-сертифікатами і працює. Але ми все одно розуміємо, усвідомлюємо, що рівень його доходу знижується в період карантину, тому що мобільність людей знижується. Такий суб’єкт автоматично сплачує лише 50% за оренду. Тобто або 1 гривню, якщо не може здійснювати – незалежно, яку площу ви орендуєте, який у вас вид бізнесу, яка організаційно-правова форма, або 50%. Причому ці 50% знижки у нас застосовуються автоматично, без будь-яких додаткових договорів. Я навіть більше скажу: що коли був такий дуже «лайтовий», «легкий» карантин, так звана «зелена» зона, це діяло, тому що це підтримка суб’єктів діяльності, які постраждали за 2020 рік після важких карантинних обмежень, коли повністю все стояло.

Хочу сказати, що місту це коштує за 2020 рік і за 2021 рік орієнтовно 420 млн грн – лише недоотримання містом від однієї статті «Оренда комунального майна міста Києва». Ми фактично таким чином субсидуємо наших суб’єктів підприємницької діяльності за рахунок бюджету міста Києва лише на оренді комунального майна. Це перша була група суб’єктів.

Друга – це малі власники, користувачі майданчиків харчування біля стаціонарних закладів. Так звані літні майданчики або сезонні майданчики біля ресторанів. Це пересувна і сезонна дрібно-роздрібна торгівля. У них точно такий же принцип. Або 50% у них від сплати – у них це називається не оренда, а пайова участь. Або, у разі неможливості провадити діяльність, вони нічого не платять, платять нам формальну 1 грн. Тобто це найбільше сприяння для суб’єктів господарювання, який я знаю серед усіх місцевих громад України. Я нагадаю, що ці пільги діють у нас із 2020 року, і не припинялись навіть на час легких карантинних обмежень.

Далі. Зверталась до нас Асоціація, яка представляє розміщення зовнішньої реклами в місті Києві. Така ж сама у нас існує знижка на розміщення зовнішньої реклами на комунальному майні та комунальному транспорті. За 2020 рік місто недоотримало більше 100 млн грн, і в цьому ми теж близько 120 млн недоотримаємо за розміщення цих об’єктів.

Також у нас наступний блок підтримки – це суб’єкти господарської діяльності, які активні, взяли кредити, і їм треба їх обслуговувати. І ми додатково для таких суб’єктів ухвалили програму підтримки компенсації витрат відсотків за кредитами. У минулому році це було 7 млн грн, це саме відсотки. В цьому році це 50 млн грн, і розширено доступ суб’єктам до цієї підтримки. Тобто хто може податись, які банки-партнери, яка фінансова їх історія кредитна тощо.

Тобто ми фактично на чотири блоки підтримуємо містян. Це орендна плата за майно. Це пайова участь за сезонні відкриті літні майданчики, засоби пересувної торгівлі, дрібно-роздрібної, сезонної торгівлі. Це зовнішня реклама. І це фінансово-кредитна підтримка суб’єктів господарювання міста Києва. Загалом, якщо підрахувати суму непрямої підтримки, тобто яку ми свідомо недоотримуємо до бюджету від суб’єктів господарювання, то це близько 700 млн грн із квітня 2020 року. І ця сума буде вже більш точно скоригована за результатами 12 місяців цього року.

Тобто місто Київ, усвідомлюючи, що і ми як бюджет недоотримаємо певні кошти, ми все-таки йдемо на те, що в першу чергу треба підтримати наш бізнес, для того, щоб він вижив у цій ситуації. І нам тепер за рахунок рішення 2020 року не потрібно ухвалювати нового рішення, бо у нас це рішення про пільги діє безстроково з 2020 року. І до завершення будь-яких, навіть самих «легких» карантинних обмежень. Навіть якщо ми вийдемо, дай Бог, з «червоної» зони і будемо в «зеленій», все одно ці пільги ще будуть діяти.

Тому я можу сказати, що на сьогодні місто Київ надало найбільше за кількістю суб’єктів господарювання, кому ми надаємо найбільшу підтримку, і найбільший обсяг підтримки у грошовому еквіваленті. Безумовно, ми постійно на зв’язку із суб’єктами підприємницької діяльності. Якщо ми будемо бачити додаткові можливості і необхідність у бізнеса десь піти назустріч, Київський міський голова Віталій Кличко завжди особисто зустрічається, і за його дорученням ухвалюються рішення. І рішення про пільги, які я говорю, якраз була ініціатива Віталія Володимировича Кличка, яка дозволила нам сьогодні не в авральному порядку збирати Київраду і давати пільги, а фактично вони вже існують і продовжують свою діяльність.

Олег Гетман, експерт Економічної експертної платформи:

Перш за все, я хотів би подякувати представникам київської влади, які тільки що доповідали про ті заходи, які були в житті. На нашу думку, з київською владою діалог налагоджений краще, ніж з багатьма іншими регіонами. Є діалог з бізнесом, є діалог з аналітичними центрами. Київська влада швидко реагує на проблеми й приймає зважені, ефективні рішення. Тому ситуація у Києві краща аніж у низці регіонів України.

Я хочу розповісти про три такі питання. По-перше, це ситуація у світі. Буквально кілька днів тому була опублікована загальна відсотковість вакцинованого населення до рівня смертності. Показники захворюваності можуть бути достатньо аномальні у різних країнах, але головний показник – це смертність. Тому що вакцинація впливає, в першу чергу, на важкість перебігу хвороби.

Країни, у яких вакциновано більше 60-70% населення (Британія, Німеччина, Португалія, Італія тощо) мають рівень смертності 1-2 людини на 1 млн населення. Країни, у яких вакциновано 15-30% (Україна, Білорусь, Македонія тощо) мають зовсім інші показники. У нас – це 7-8 людей на 1 млн, у Білорусі – 15 людей на 1 млн. Ці показники дуже красномовні, тому вакцина – це один з найбільш важливих заходів для припинення епідемії та локдаунів, зниження смертності.

Разом з тим, важливим лишається тестування. Тобто, якщо ви бачите перші симптоми, необхідно зробити тести, піти на самоізоляцію тощо.

Далі кілька слів про транспорт. У країнах Європи, навіть під час жорстких обмежень, в абсолютній більшості країн транспорт працював. І ми вдячні представникам КМДА за те, що навіть у «червоній зоні» транспорт буде працювати, як один з найбільш безпечних видів. Це дуже важливо для такого великого міста.

Було проведено дослідження, здається це був Стенфордський університет. Вчені зробили розмежування по найбільш епіднебезпечним видам закладів. Так транспорту там немає навіть у першій 20-ці. Перші місця там зайняли спортивні заклади, нічні клуби, бари та кінотеатри. Тобто представники КМДА саме так реагують на «червону зону», як зазначено у дослідженні.

Останнє, що я хотів сказати. Буквально вчора Український інститут соціальних досліджень, Центр соціальних експертиз та Центр громадського здоров’я презентували дослідження, яке робилось влітку щодо наявності антитіл у населення. Було протестовано 6300 осіб. Репрезентативна вибірка – села, міста, селища, невеличкі міста по всій Україні.

Висновки дослідження вражають. Приблизно 40%+- 1% вже мають антитіла, тобто вони вже хворіли. Це не гарантія що вони не захворіють нову, але є в певній кількості антитіла, які дають захист від хвороби. За півроку кількість антитіл знижується.

Всі ці висновки варто враховувати при побудові нової стратегії. Наприклад, можна визначити якусь кількість антитіл, і таких людей прирівнювати до вакцинованих на певний період. Але це окрема дискусія, окрема робота. Але таке дослідження є, і воно вчора було презентовано.

І фінальне – щодо прогнозів. Прогнози надати зараз неймовірно складно, вони всі варіативні. В усіх дослідженнях, які ми бачили, всі результати залежить від неймовірної кількості факторів. Але здебільшого вони залежать від вакцинації. Чим більше будуть темпи вакцинування, тим краще буде ситуація, тим швидше ми пройдемо цей пік. Теоретично, за кілька тижнів пік буде досягнуто.

Олександра Коломієць, старший економіст Центру економічної стратегії:

Дякую за надане слово. Я представляю Центр економічної стратегії, який бере активну участь у розробленні заходів політики, спрямованих на протидію поширення коронавірусної хвороби, а також напрацьовує методи негативних економічних ефектів від обмежувальних заходів..

Ми погоджуємся з КМДА та з колегами, в тому, що на сьогодні немає більш важливого завдання, ніж прискорення темпів вакцинації. Ми закликаємо вакцинуватися всіх киян і переконати пройти вакцинацію всіх близьких.

Однак хочемо наголосити на тому, що найбільш складними завданнями для міської влади в «червоній зоні» наступні:

Стимулювання вакцинації серед осіб 60+ років, багато з яких входять до груп ризиків і посилюють тиск на медичну систему міста. І тут є певні складнощі у роботі з цією віковою групою. Складно подолати стереотипи щодо негативних наслідків вакцинації. І тут повинні разом працювати лікарі, соціальна реклама, і особливо родичі цих людей.

Також є дуже складне чутливе питання щодо задіяння соціально важливих негативних стимулів щодо цих людей. Тому що, наприклад, вони всі вийшли з трудоактивного віку, хоча деякі з них залишаються працювати. Тому тут не працюють такі негативні стимули, як обмеження доступу до робочого місця. В інших країнах використовувались негативні стимули, такі як обмеження пільг для пенсіонерів, щодо, наприклад, безкоштовного проїзду, або щоб для невакцинованих не були безкоштовні тести. Але ми цього не рекомендуємо, тому що в Україні – це соціально незахищена верства населення і треба робити акцент на позитивних стимулах. Зокрема, серед таких ми бачимо розгорнення пунктів вакцинації в місцях їхнього активного скупчення: соціальні аптеки, відділення пошти, на ринках. Це точно не ТРЦ, в лікарні вони теж зараз бояться ходити. Треба креативно підійти до питання відкриття пунктів вакцинації для цих осіб. Можливо доцільно передбачити спеціалізовані пункти.

Також важливим завданням ми бачимо здійснення контролю за виконанням обмежувальних заходів. Перевірка того факту, що послабленнями користуються лише вакциновані особи. Ми розуміємо, що це складно здійснити, особливо щодо малих бізнесів. Але це питання – дуже важливе не лише в контексті протидії коронавірусу. Але й з точки зору переконання населення, що обмежувальні заходи є обов’язковими, вони діють, їх не можна ігнорувати. Єдиний спосіб їх уникнути – це пройти вакцинацію.

Для полегшення цього завдання варто збирати інформацію у роботодавців щодо частки вакцинованих серед працівників, на рівні районів столиці від найбільших роботодавців до найменших.

Це завдасть клопоту, але це показуватиме, що київська міська влада здійснює такий контроль, що контроль буде і що його не уникнути.

Якщо держава буде поширювати перелік професій критичних інфраструктури, працівники яких підлягають обов’язковій вакцинації. Якщо загрозою стане відсторонення від роботи у приватному бізнесі, то тут також треба проводити активну роз’яснювальну роботу.

Ми вдячні київській міській владі, за те, що вони дослухались до думки спільноти й не обмежують доступ до транспорту. Це дуже важливе соціальне питання, обмеження роботи транспорту посилює нерівність доступу – одні люди мають особистий транспорт, а інші – ні.

Крім того, такий заходів як обмеження роботи дитсадків і молодших класів шкіл – це соціально чутливе питання, яке збільшує нерівність доступу не тільки до послуг догляду за дітьми, а й, наприклад, погіршує ситуацію на ринку праці для батьків малолітніх дітей. Тому що у випадку, коли діти залишаються дома, батьки не тільки не мають можливості вийти з дому, але й працювати дистанційно. Тому треба брати до уваги, що серед дітей хвороба не так швидко поширюється, і підходити до таких питань дуже гнучко.

Олена Хотенко, віце президентка Асоціації платників податків України:

Третій блок присвячується питанням, які ставить бізнес, і взагалі ролі бізнесу. Як підприємці на цю ситуації реагують та як виживають? Тому що бізнес завжди найбільш чутливий до будь-яких нововведень, обмежень, нових правил. Але разом із тим наш бізнес – соціально відповідальний, тому потрібно чути питання представників бізнесу до своїх асоціації і розуміти, як вирішити ці питання.

Софія Арасланова генеральна директорка Асоціації імпортерів побутової електроніки:

Ми як відповідальний бізнес підтримуємо державу в тому, щоб зберегти життя. Робимо все можливе, щоб мотивувати колег до імунізації колективів. На сьогодні більше 80% співробітників компаній, підприємств і нашої галузі вже вакцинувалися. У торгівельних залах рівень вакцинації наближається до 100% – тих співробітників, які працюють в торгових залах.

Підприємство також надає можливість вакцинуватися не тільки своїм співробітникам, але й їхнім сім'ям. Розуміючи, що кластери поширення інфекції – це саме домашні господарства. Трудові колективи наших підприємств – це більше 18 тис. співробітників. І, разом з членами їхніх сімей, це близько 40 000 наших громадян. При цьому треба зауважити, що бізнесу вдалося досягти таких високих темпів вакцинації не шляхом примусу, а за рахунок програм, які роз’яснювали та інформаційно підтримували колег у цьому процесі.

У наших торгівельних залах також пояснювали і розгортали інформаційні кампанії на підтримку вакцинації серед своїх споживачів. У тих місцях, в торгових залах, де є безпосередній доступ до наших клієнтів, розміщені пам'ятки та плакати з інформацією про COVID, а також, безпосередньо, сама агітація вакцинації.

Компанії на сьогодні також здійснюють контроль здоров'я своїх співробітників, надаючи засоби захисту (маски, санітайзери) і моніторять темпи вакцинації.

Низка компаній забезпечує стовідсоткову оплату лікарняних, пов'язаних з будь-якими респіраторними захворюваннями.

У торгівельних залах створені умови для дотримання особистої гігієни і дистанції.

В умовах жорстких обмежень торгівля, яка має контакт зі споживачем, якщо вона закрита і має обмежений доступ споживача до торговельних залів, не може перемкнутися на онлайн в один клік. Для цього потрібні спеціальні ресурси, IT-ресурси, соціальний маркетинг, інтернет-маркетинг. Для цього потрібні розширені потужності доставок. Можна сказати що такий обсяг роботи можна зберегти в дуже скромних обсягах – 20-30%.

Ми вітаємо сьогоднішнє рішення київської міської влади про те, що переміщення громадян у «червоній зоні» не мають обмежуватися спецперепустками, а мають працювати за умови дотримання дозволеної кількості місць, як це відбувається в європейських країнах.

Будь-які рішення, пов'язані з карантином, мають спиратися на об'єктивну реальність. Ми зі свого боку, влада спільно з бізнесом, розраховуємо, що наші співробітники, наші споживачі, наші клієнти усвідомлено сприймуть сьогоднішню ситуацію, ризики і захистять своє здоров'я імунізацією. Й спільними зусиллями вдасться збільшити темпи вакцинації.

Олена Хотенко:

Я представляю Асоціацію платників податків України. Яким чином бізнесу, підприємствам ідентифікувати покупців та споживачів – вакцинована людина чи не вакцинована? Навіть перевізники вже увійшли у цю фазу. З 21 жовтня вони несуть персональну відповідальність, за те щоб був вакцинований колектив. Тепер буде питання стосовно «червоної зони» – вакцинація людей, які користуються послугами бізнесу. Можливо у вас, пані Наталіє, є відповіді на ці питання, тому що ви представляєте юридичний департамент.

Петрівська Наталія, керівниця GR напряму Асоціації рітейлерів України:

Я хотіла почати з того, у чому я допомагала місту і країні, – з питань вакцинації.

Звичайно ж, ми підтримували вакцинацію, і зараз ви вже можете побачити у більшості торгових центрах пункти вакцинації. Ми це питання почали опрацьовувати з Міністерством охорони здоров’я ще навесні. І дуже раді, що на сьогодні більше 100 пунктів вакцинації відкрили саме в торгових центрах. У Києві також в найбільших торгових центрах ви можете прийти і провакцинуватися, також в магазинах «Епіцентру» по всій країні.

Загальна кількість осіб, яка приблизно провакцинувалася саме в пунктах вакцинації, які знаходяться в торгових центрах – це більше 1 млн.

Звичайно ми розуміємо, що це наша соціальна функція. Ми проводимо постійно роз’яснювальну роботу, рітейлери працюють зі своїм персоналом. Ми спілкуємось з лікарями, проводимо вебінари та пояснюємо необхідність вакцинації. Але треба розуміти, що зростання захворюваності, а також введення чергової «червоної зони» ставить бізнес у невигідні умови роботи, а також робить його заручником карантинних обмежень, перевірок з боку державної влади, вимог щодо перевірок сертифікатів та довідок, а також працівників, які не всі хочуть вакцинуватися. Всі ці питання сьогодні лягають на плечі бізнесу і саме з цим ми повинні якось справлятися.

Щодо найбільш критичних питань, які хочеться озвучити, це, звичайно, низький відсоток вакцинованих відвідувачів. Тому що рітейл – це сфера послуг, яка працює саме для відвідувачів. І перші введення «червоної зони» показують, по статистиці, що для рітейлу це збитково.

Ми бачимо вже зниження оборотів магазині більше ніж в 5 разів, а також зниження кількості відвідувачів торгових центрів від 60-80%. Я думаю, що найближчим часом торгові центри, а також рітейлери будуть досліджувати та аналізувати доцільність та можливість такої роботи. Тому що нагромадження щодо орендної плати, виплати працівникам заробітної плати, а також сплати всіх податків воно звичайно залишається.

На сьогодні нам критично важливе питання можливості отримання працівниками та відвідувачами, які вже перехворіли, довідок про одужання, які повинні бути доступні у застосунку «Дія». На жаль, наскільки я розумію, така функція відсутня. А тому працівники які вже перехворіли, ставлять питання, яким чином вивести їх на роботу, якщо згідно нормативних актів протягом 180 днів мають право не вакцинуватися.

Що стосується «помаранчевої зони», ми вдячні представникам Київської міської державної адміністрації, за те, що не вводять обмеження транспорту. Але враховуючи попередні порядки, які були презентовані на сайті Київської міської державної адміністрації, ми розуміємо, що перепустки будуть отримувати тільки працівники критичної інфраструктури. Ми просили переглянути цей порядок, а також розповсюдити його на ті категорії суб’єктів господарювання, які мають право працювати у «червоній зоні». Для нас це дійсно дуже критично.

Слава Богу, не в Києві, але ми вже бачимо у деяких містах та областях України, органи місцевого самоврядування починають приймати додаткові обмеження, які не передбачені постановою 1236. Це особливо стосується суб’єктів господарювання, які реалізують товари першої необхідності.

Тому велике прохання до органів місцевої влади – бути прогнозованими. Для нас це надважливо. І бізнес, і працівники суб’єктів господарювання не можуть за кілька днів переорієнтуватися на нові правила роботи.

В свою чергу, звичайно ж ми будемо підтримувати і місцеву владу, і обласну раду сприяти подальшій вакцинації. Але можливість працювати у «червоній зоні», я думаю, покаже час. Але будемо сподіватися на те, що все-таки більшість населення найближчим часом правакцинується і нам вдасться уникнути збільшення захворюваності по Україні в цілому.

Олена Хотенко

Дійсно проблем у бізнесу дуже багато. Зараз до нас звертаються перевізники і ставлять питання: «Як нам поводитись з пасажирами, які відмовляються показувати сертифікати?». Ну не будете ж водій виводити із маршрутки або з транспортного засобу пасажира. Тому всі ці питання лягають на плечі і міських адміністрацій, і нас – асоціацій, які представляють інтереси бізнесу. Але я переконана, що це не перший виклик, який ми подолали і будемо знаходити рішення, як тільки будуть виникати складні ситуації або складні проблеми.

Всім дуже дякую!

Якщо у Вас виникли технічні питання або побажання з приводу доопрацювання Єдиного веб-порталу м. Києва, то зверніться, будь ласка, до служби технічної підтримки за номером: (044) 366-80-13 або напишіть на електронну пошту [email protected]