1. Вид та назва регуляторного акта

Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про затвердження Порядку функціонування автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності» від 22.10.2018 № 1887, зареєстроване в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві за 24.10.2018 № 221/2069.

2. Назва виконавця заходів з відстеження результативності

Департамент інформаційно-комунікаційних технологій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

3. Цілі прийняття акта

Основними цілями прийняття цього регуляторного акта є:

• впровадження електронного квитка на всі види пасажирського транспорту;
• створення економічної привабливості та зручної для пасажирів на основі сучасних технологій;
• підвищення культури та зручності обслуговування пасажирів;
• здійснення моніторингу пасажиропотоку по маршрутах;
• оптимізація маршрутної мережі міста на основі аналізу пасажиропотоку;
• реалізація гнучкої тарифної політики;
• здійснення контролю оплати проїзду на міському пасажирському транспорті;
• підвищення обсягів збору виручки;
• організація безготівкової оплати проїзду на міському пасажирському транспорті;
• здійснення автоматизованого обліку поїздок пасажирів;
• підвищення ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих на удосконалення роботи міського пасажирського транспорту.

4. Строк виконання заходів з відстеження результативності

з січня 2019 року по лютий 2019 року.

5. Тип відстеження

Базове відстеження.

6. Методи одержання результативності відстеження

Статистичний метод

7. Дані та припущення, на основі яких відстежувалася результативність, а також способи одержання даних

Відстеження результативності цього регуляторного акта здійснювалось шляхом аналізу статичної інформації за визначеними показниками:

• збільшення обсягу виручки;
• збільшення швидкості обробки інформації;
• готовність обладнання АСОП.

Прийняття цього регуляторного акта дозволить забезпечити зручність, уніфікації технологій та способів оплати проїзду пасажирів та багажу в міському пасажирському транспорті.

Наслідком дії регуляторного акта є встановлення на економічно-обґрунтованому рівні тарифів на перевезення, відмови від готівкових коштів у транспортних засобах перевізників та відсутність витрат на їх інкасацію, забезпечення переходу населення на розрахунки з використанням транспортних та платіжних карток, а також створення додаткових зручностей при розрахунках за отримані послуги.

8. Кількісні та якісні значення показників результативності акта

Для визначення результативності регуляторного акта пропонується встановити  такі статистичні показники:

• обсяги безготівкових операцій із використанням платіжних карток, транспортних карток, тощо – не менше 40 %;

збільшення виручки, зокрема:

• збільшення обсягу збору виручки від перевезень для приватних автомобільних перевізників не менше 5%;
• збільшення обсягу збору виручки від перевезень в КП «Київський метрополітен» (не менше 1%);
• збільшення обсягу збору виручки від перевезень в КП «Київпастранс» (не менше 15%);

При впроваджені АСОП плануються такі технологічні показники:

• автоматичний збір інформації. Рівень втрати транзакцій від обладнання АСОП – не вище 0,00001%;
• автоматична обробка інформації. Рівень некоректних транзакцій від обладнання АСОП – не вище 0,001%;
• час формування оперативної звітності. Час від здійснення транзакції до її відображення в оперативній звітності – не більше 30 хв.

Експлуатаційними показниками пропонується визначити:

• прийом, як в рухомому складі, так і на стаціонарних станціях КП «Київпастранс» усіх видів засобів оплати проїзду, як разових так і багаторазових, та їх повноцінну обробку, незалежно від наявності чи відсутності зв’язку між будь якими елементами системи (серверами, валідаторами тощо) з будь яких причин не менш 24 години на добу;
• коефіцієнт готовності обладнання в КП «Київський метрополітен» не гірше 99,0%;
• коефіцієнт готовності обладнання в КП «Київпастранс» (за виключенням випадків його зловмисного руйнування або пошкодження) не гірше 95,0 %;
• коефіцієнт готовності обладнання приватних автомобільних перевізників до інтеграції з АСОП - не гірше 50,0%;
• частка  пільгових пасажирів, які здійснюють проїзд з використанням електронних квитків, що дозволить удосконалити тарифну та компенсаційну політику - не менше 99%.

9. Заходи, за допомогою яких будуть здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися через рік після набрання ним чинності, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим актом.

Періодичні відстеження результативності регуляторного акта будуть здійснюватися раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

Повторне та періодичні відстеження результативності регуляторного акта будуть здійснюватися згідно з планами заходів та графіками по відстеженню, які затверджуються розробником цього регуляторного акта.

Контроль за виконанням вимог регуляторного акта покладено на виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію).