Представники Київської міської державної адміністрації та експерти Фінського метеорологічного інституту (FMI) обговорити подальшу співпрацю у сфері моніторингу якості повітря та результати аудиту столичної системи, проведеного фінськими фахівцями в лютому 2025 року. Про це повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

Зустріч відбулася в межах спільного проєкту UFAIR (Urban Air Quality Improvement Project), який стартував у листопаді 2024 року в Києві, Львові та Івано-Франківську. Проєкт реалізують Міністерство економіки та довкілля України і Фінський метеорологічний інститут за фінансування Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Мета проєкту – посилити спроможність українських національних і місцевих установ надавати громадськості достовірну інформацію про якість повітря. А також сприяти впровадженню ефективних заходів для зменшення негативного впливу забруднення на здоров’я людей і довкілля.

«Для Києва важливо не лише вимірювати показники якості повітря, а й гарантувати їх достовірність. Саме тому цінною є співпраця з фінськими експертами. Вона дозволяє незалежно оцінити роботу міської системи моніторингу повітря, визначити, що потребує вдосконалення, і поступово привести її у відповідність до європейських вимог», – зазначив Валентин Мондриївський.

Він нагадав, що місто розбудовує власну систему моніторингу атмосферного повітря з кінця 2020 року. Наразі у столиці працюють 7 автоматизованих референтних пунктів спостереження. Вони розташовані на вулицях Архітектора Вербицького, Щусєва, Турівській, Китаївській, Харківському шосе, проспектах Європейського Союзу та Берестейському.

На пунктах автоматично контролюються концентрації діоксиду й оксидів азоту, оксиду вуглецю, твердих частинок ТЧ10 і ТЧ2,5 та озону. На двох пунктах додатково визначають концентрації бензолу та важких металів – свинцю, арсену, кадмію та нікелю. Крім цього, пункти спостереження вимірюють радіаційний фон столиці.

У лютому 2025 року експерти FMI провели аудит столичної системи моніторингу. Фахівці перевірили відповідність станцій та процедур європейським вимогам, зокрема положенням Директиви 2008/50/ЄС. А також оцінили розміщення пунктів спостереження, методи вимірювання, роботу обладнання, калібрування, обробку та валідацію даних.

«За результатами аудиту фінські експерти надали Києву низку рекомендацій. Частина з них уже врахована. Зокрема, відповідно до договору закупівлі від 8 липня 2026 року збільшено частоту калібрування: перевірку і налаштування обладнання – з одного разу на 6 місяців до одного разу на 3 місяці», – пояснив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Павло Іванов.

Під час зустрічі також обговорили перевірку еквівалентності вимірювань твердих частинок. Її мета – переконатися, що обладнання, яке використовується на київських пунктах моніторингу, дає результати, співставні з результатами референтного методу. Для цього протягом місяця на одному з референтних пунктів проводитимуть паралельні вимірювання. Отримані зразки досліджуватимуть у референтній лабораторії FMI, а результати порівняють із даними автоматичних приладів. Така перевірка дозволить офіційно підтвердити, що обладнання забезпечує достатньо точні та надійні вимірювання відповідно до вимог Директиви 2008/50/ЄС.

Співпраця з Фінським метеорологічним інститутом триватиме й надалі. Вона має сприяти подальшому вдосконаленню столичного моніторингу якості повітря, підвищенню точності вимірювань і довіри до даних, які отримують кияни.