Мер Києва Віталій Кличко відповів на відкритий лист Президента Київської міської організації Національної спілки архітекторів України Вадима Жежеріна.

Шановний Вадиме Борисовичу!

У відповідь на відкритий лист Київської міської організації Національної спілки архітекторів України інформую Вас про наступне.

Перш за все, зазначу, що як Київський міський голова я не приймав жодного одноосібного рішення стосовно забудови території колишнього Сінного ринку. Дивно, що такі безпідставні звинувачення сьогодні лунають від такої професійної організації як Київська міська організація Національної спілки архітекторів України.

У відкритих джерелах доступна інформація про те, що земельні ділянки по вулиці Олеся Гончара, 38-Б, Олеся Гончара, 48/2 та вулиці Бульварно-Кудрявській, 15-А перебувають на праві приватної власності іноземної компанії за договорами купівлі-продажу ще з 2014 року. Дозвіл на будівництво об’єкту наданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України за п’ятою категорією складності, а висотність окремих секцій у 22 поверхи погоджена історико-містобудівним обґрунтуванням Міністерства культури України.

Не маючи правових механізмів впливу на зазначену ситуацію, київська міська влада, разом із тим, не може залишатися осторонь, і намагається зробити все, щоб зняти соціальну напругу навколо цього будівництва та уникнути протистояння в центрі столиці. Відстоюючи інтереси громади столиці, я тривалий час вів переговори з усіма сторонами – і з представниками забудовника, і з представниками громади – аби вийти на певний компроміс у позиціях сторін. І перший компроміс у межах повноважень столиці досягнуто підписанням згаданого Меморандуму – замовник добровільно погодився зменшити поверховість найвищих секцій із 22 до 19 поверхів. Хоча й апелював спочатку, що поруч розташовані будівлі із вищою поверховістю, а він має погоджену документацію на 22 поверхи.

Також хочу зазначити, що існування такої ситуації із зовнішнім виглядом та поверховістю об’єктів, зокрема, стало можливим завдяки тому, що у 2011 році архітектурно-містобудівні ради в містах перетворилися на винятково дорадчі органи. А власне муніципалітети перестали реально впливати на погодження проектів окремих об’єктів містобудування. Переконаний, що як член архітектурно-містобудівної ради Ви це знаєте, і наслідки такої ситуації відчуваєте в своїй професійній діяльності.

Як Київський міський голова та як голова Асоціації міст України переконаний, що повноваження архітектурно-містобудівним радам у містах необхідно повернути на законодавчому рівні. Що свідчитиме про проведення реальної децентралізації повноважень як у сфері містобудування і архітектури, так і у сфері державного архітектурно-будівельного контролю. З цією метою я готовий, і вважаю за необхідне, об’єднати зусилля із усіма реальними суб’єктами впливу.

Що ж до вказаного Вами конкретного об’єкту, – вважаю за доцільне, щоб скоригована проектна документація щодо пониження висотності забудови була розглянута Архітектурно-містобудівною радою при Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з метою надання їй експертної оцінки.