Київська міська державна адміністрація ініціювала проведення міжнародної конференції з питань консервації залишків дерев’яних конструкцій та їх використання надалі для наповнення експозиції майбутнього музею.

Підготовчі роботи для проведення конференції вже розпочато. До них залучені представники Міністерства культури, Українського національного комітету ICOMOS, ICOM та ICROM, Нацкомісії України у справах ЮНЕСКО при Міністерстві закордонних справ, Центру археології Києва НАН України, автори петиції (Акім Галімов) і проекту Громадського бюджету з цієї теми (Ганна Гончаренко), громадськість.

Наразі формується порядок денний майбутньої конференції для його розгляду та ухвалення на засіданні Нацкомісії України у справах ЮНЕСКО, яка відбудеться у лютому.

«Після цього, попередньо у березні, ми плануємо провести міжнародну конференцію в Києві із залученням міжнародних експертів із усіх причетних інституцій», – повідомив заступник голови КМДА Олексій Резніков.

У рамках конференції міжнародним фахівцям презентують знахідки та ознайомлять їх із результатами вже проведених досліджень. Після опрацювання інформації фахівці сформують пропозиції щодо можливих способів консервації деревини в наших умовах і оптимальних варіантів розміщення майбутнього музею з метою найдовшого збереження експонатів та їх обслуговування.

«Археологічні дослідження на Поштовій – одне з важливих питань у Києві сьогодні, яке, на жаль, намагаються політизувати. Після візиту до Кракова у мене дежавю – польські колеги розповідали про складнощі через все ту ж політичну складову та політизацію самого процесу розкопок і створення музею «Підземний Ринок». Через це археологічні дослідження, які поляки планували провести за 6 місяців, довелося розтягнути на 5 років. А весь процес будівництва зайняв близько 10 років», – розповів Олексій Резніков.

Заступник голови КМДА наголосив, що місто робить усе, щоб ситуацію навколо Поштової не політизували.

Олексій Резніков повідомив, що вже у найближчі тижні будуть завершені роботи зі встановлення веб-камер і запуску сайту для онлайн-транслювання всього, що відбувається на Поштовій.

«Проте, хотів би нагадати, наразі на Поштовій не ведуться взагалі жодні роботи – ані археологічні, ані будівельні. І допоки не буде визначене оптимальне рішення щодо укріплень для подальшої безпечної експлуатації будівель, які є навколо, експлуатації самої площі, метрополітену та безпечного проведення археологічних досліджень, жодні роботи проводитись не будуть. Збереження культурної спадщини і безпека – наші першочергові завдання. Ми не можемо допустити ситуацію, коли через чиїсь політичні амбіції ми матимемо, не дай Боже, обвал площі», – наголосив Олексій Резніков.

Він нагадав, що на початку грудня столична делегація була у відрядженні у Кракові, де обговорювались питання розкопок, створення музею тощо.

«Наші польські колеги наголосили, що концепція та формат їхнього музею вирішувалися експертами вже після завершення археологічних досліджень – після того, як було зрозуміло, яку цінність представляють знахідки. До речі, виявилось, що в Кракові були проведені розкопки приблизно на чверті потенційної території досліджень, оскільки консерватор заборонив подальші роботи – вони зрозуміли, що не зможуть провести належну консервацію знахідок з усієї потенційної території досліджень і залишили це нащадкам. А ось чехи були більш категоричні. Вони порадили взагалі призупинити роботи до кращих часів, якщо наші дослідники не знають, як проводити розкопки і як зберігати знахідки, бо маємо ризик втратити те, що вже є, і зруйнувати те, що може бути знайдене. Але я певен, що наші археологи знають, що роблять, і забезпечать належне збереження знахідок», – повідомив Олексій Резніков.

Заступник голови КМДА додав, що запланована конференція та залучення міжнародних і вітчизняних фахівців дозволять перейняти досвід країн, де вже створені подібні музеї (Польща, Чехія, Великобританія), і допоможуть знайти спосіб збереження знахідок на Поштовій, уникнувши політизації та спекуляцій.

Олексій Резніков наголосив, що міська влада поставила завдання зберегти ці історичні пам’ятки, а також презентувати їх мешканцям Києва і туристам, які відвідують столицю, у спосіб, що визначать фахівці музейної справи.

Нагадаємо, що наприкінці 2017 року замовнику будівельних робіт, а також дослідникам, що проводять археологічні роботи на Поштовій площі, направлено приписи від Управління збереження історичного середовища та охорони об’єктів культурної спадщини Департаменту культури КМДА.

Після того, 29 грудня 2017 року, археологи розпочали роботи із захисту та збереження у зимовий період дерев’яних знахідок на Поштовій площі.

Раніше заступник голови КМДА Олексій Резніков висловив переконання, що вирішувати, яким бути музею на Поштовій площі, мають експерти музейної справи, історики та археологи.