Археологи, що проводили розкопки на Поштовій площі, не передавали знахідок до фондів Інституту археології НАН України та не надали жодного наукового звіту з 2015 року, як того вимагає законодавство. Про це заступник голови КМДА Олексій Резніков повідомив в ефірі каналу «112».

«За останньою інформацією від Інституту археології НАН України, археологи не передавали до їхніх фондів ніяких знахідок з Поштової та не надали жодного звіту. Цитую відповідь Інституту археології за підписом директора пана Чабая: «Польовий комітет при Інституті археології НАН України не отримував за 2015, 2016, 2017 і 2018 роки від Центру археології Києва наукові звіти за результатами археологічних досліджень на Поштовій площі... До фондів Інституту археології НАН України не надходили колекції чи окремі предмети з розкопок Поштової площі, хоча це обумовлено у дозволах Міністерства культури на право розкопок на вказаній ділянці», – повідомив Олексій Резніков.

Він додав, що постановою КМУ № 316 чітко визначено, що звіт археолог має надавати кожен рік і не зрозумілим є той факт, чому ані звітів не має, ані знахідки не передані до державних фондів.

«Я бачив деякі знахідки в офісі археологів – деякі дрібні металеві речі, а от дерев’яні палі, лежать просто неба, при тому, що згідно із Законом, саме археолог мав провести первинну консервацію. Самі археологи заявили, що не можуть зробити консервацію, оскільки просто не вміють і не має технологій в Україні. До речі, наші колеги і з Польщі, і з Португалії, і з США, сказали так – не вмієте консервувати, то не копайте, збережіть для нащадків, інакше це злочин перед ними», – розповів Олексій Резніков.

Варто зауважити, що замовником об’єкту «Реконструкція транспортної розв’язки на Поштовій площі м. Києва» – КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» чотири рази оголошувалась процедура закупівлі послуг, пов’язаних з консервацією археологічних знахідок на Поштовій площі, з них двічі – у 2017 році. Вказані чотири процедури закупівель жодного разу не відбулися через відсутність учасників.

Також Олексій Резніков нагадав, що КМДА неодноразово зверталася до Мінкульту з пропозицією після того, як тільки археологи передадуть знахідки до держфондів, перенаправити їх до музейних фондів Києва. «Хоча це територія міська, але все, що там знайдено, не належить місту Києву, не належить інвестору, не належить депутатам. Ці знахідки мають статус загальнодержавного надбання та їх розпорядником є виключно Мінкульт. Ми зверталися до Мінкульту ще минулого року з проханням все знайдене на Поштовій площі, і передане до державних фондів, через відповідні процедури передати до музейних фондів Києва. Думаю, що в Міністерстві культури так само, як і ми, задаються питанням «Чому ж археологи за всі чотири роки досі не передали нічого до фондів Інституту археології НАН України, як того вимагає закон?» – додав Олексій Резніков.

Нагадаємо, рішення про створення музею на Поштовій площі було прийняте ще у 2015 році.

21 червня Київрада прийняла рішення щодо збереження артефактів, знайдених під час розкопок на Поштовій площі. Рішення «Про організаційно-правові заходи щодо збереження пам’ятки археології місцевого значення «Ділянка прибережного міського кварталу Середньовічного Києва (ХІ-ХІХ ст.) на Поштовій площі в місті Києві» та музеєфікації об’єктів культурної спадщини» підтримали 68 депутатів.

Рішення, серед іншого, передбачає створення комунального закладу «Центр консервації предметів археології» та проведення міжнародного архітектурного конкурсу.

Вирішувати, яким бути музею на Поштовій площі, мають експерти музейної справи, історики, архітектори та археологи.

Також, у березні поточного року Київська міська державна адміністрація ініціювала і провела за участю міжнародних експертів (ICOMOS, ICOM та ICROM, ЮНЕСКО) конференцію з питань консервації залишків дерев’яних конструкцій та їх використання надалі для наповнення експозиції майбутнього музею.