Київ без бар’єрів: місто розробить цільову програму для людей з особливими потребами

Сьогодні у Київській міській раді представники громадськості та міської влади
обговорювали як зробити столицю універсальним і зручним містом для всіх, у першу чергу, для людей з обмеженими можливостями. Відповідний круглий стіл провели у рамках Європейського тижня місцевої демократії.

Як зазначила Урядовий уповноважений з прав осіб з інвалідністю Раїса Панасюк, наразі столиця не пристосована належним чином для маломобільних людей. Найбільш показовими є погана доступність міського публічного простору та непристосованість транспортної інфраструктури.

“На жаль, безбар’єрне фізичне середовище у нашому місті відсутнє як таке. У першу чергу кидається у вічі відсутність ліфтів, ескалаторів та зручних входів до станцій метрополітену. Загалом для людей з обмеженою мобільністю місто розірване на безліч шматків, між якими часто лежать перешкоди різної складності – сходи, бордюри, підземні чи надземні переходи, непристосований транспорт, вузькі двері та тротуари, відсутність пішохідних доріжок, навігації тощо. І ми маємо це все передбачити комплексно, необхідно рухатися від точкових рішень до системності”, - зазначила Раїса Панасюк.

Наразі, за даними Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київради (КМДА) у столиці облаштовано більш, ніж 5000 бар’єрних зон, ще понад сотню зроблять до кінця року. Щоправда, це критично мало, порівняно з європейськими країнами. Експерти наголошують, аби зробити столицю дійсно безбар’єрним містом, необхідно переглянути державні будівельні норми, оскільки вони застаріли й не відображають положення Конвенції ООН про права інвалідів, яка наразі діє в Україні. Мета змін – впровадити в життя ідеологію Універсального дизайну.

“Універсальний дизайн також називають інклюзивним дизайном, дизайном для всіх, а також дизайном на всі випадки життя. Це не певний стиль, а загалом орієнтування на усі процеси дизайну, в основі якого лежить відповідальність перед користувачем. Одним із прикладів універсального дизайну є плаский вхід до будівлі. Така конструкція приносить користь не тільки людям з інвалідністю, але є набагато зручнішою для людей з дитячими колясками або тим, хто переносить щось важке і велике”, - розповіла керівник проектів Програми розвитку ООН з питань реформ в соціальному секторі Олена Іванова.

Також пристосувати столицю для людей з особливими потребами має спеціальна міська цільова програма. Над її розробкою вже працюють у КМДА.

“Я впевнений, що після сьогоднішнього круглого столу, Київ стане ще більш дружнім і доступнішим, а згодом матиме честь називати себе безбар'єрним містом. Бо наше головне завдання на сьогодні у цьому напрямку - розробка Міської комплексної цільової програми "Київ без бар'єрів", за допомогою якої буде запроваджуватись єдиний стандарт адаптації міських об'єктів до потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. У програмі будуть передбачені всі деталі, про які забувають під час будівництва та реконструкцій культурних та адміністративних об'єктів міста”, - наголосив директор Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київради (КМДА) Юрій Крикунов.

За його словами, зробити Київ дружнім та безбар’єрним повинні, перш за все самі люди. Саме з цією метою для працівників столичної мерії проведуть безкоштовний тренінг як поводитись з людьми з особливими потребами.

Круглий стіл на тему: «Зробити Київ дружнім та безбар’єрним. Успішний регіональний та зарубіжний досвід» відбувся за підтримки Асоціації міст України. Кращими практиками співпраці для розвитку доступного середовища в місті ділилися Ярослав Грибальський — позаштатний радник Львівського міського голови; Колінько Артем — громадський діяч м. Жовті Води, Харитонов Єгор — заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради м. Жовті Води; Федоренко Микола — громадський діяч м. Горішні Плавні. Спікери на прикладах власних міст презентували проекти доступності та створення безбар'єрного середовища.