Заступник голови КМДА Олексій Резніков висловив думку, що археологічна експедиція на Поштовій площі має отримати статус міжнародної. Про це він сказав у ході наради щодо розкопок на Поштовій площі.

«По-перше, наше завдання наразі – винайти можливість підготувати та провести міжнародну конференцію з питань консервації артефактів і музеєфікації пам’ятки археології на Поштовій площі. По-друге, я переконаний, що наша археологічна експедиція на Поштовій має стати міжнародною», – зауважив Олексій Резніков.

Президент Українського національного комітету ICOMOS Микола Яковина підтримав проведення конференції із залученням міжнародних експертів. Він також зауважив, що найприйнятнішим способом порятунку знайдених артефактів є музеєфікація, проте, для цього треба визначитись із способом консервації. Він додав, що, консервація – це питання реставраторів, а не археологів, і дослідникам уже треба до них звертатись. Микола Яковина зазначив також, що перш ніж розпочинати роботу над концепцією музею, треба завершити дослідження, визначити обсяг артефактів та які з них можуть бути експоновані.

Враховуючи вищезазначене, археологам доручено до 15 січня 2018 року скласти та надати до Департаменту культури опис знайдених артефактів із зазначенням їх цінності для визначення експонатів.

Олексій Резніков наголосив, що для міської влади пріоритетом є безпека містян і нагадав, що на попередній нараді зі спеціалістами обговорювались саме технічні питання.

Заступник директора ДП «ДНДІБК» Юрій Слюсаренко доповів про складну містобудівну ситуацію на ділянці на Поштовій площі. Так, враховуючи стан виритого котловану, розташування площі між Володимирською гіркою та близькість Дніпра, станції метрополітену, щільність забудови, розташованої поряд із об’єктом будівництва, Юрій Слюсаренко наполіг на підтриманні перекриття, що існує, підпірних стінок і конструкцій плитою-перекриттям, яка повинна бути як у період будівництва, так і під час експлуатації будівлі.

Враховуючи зазначене, у ДП «ДНДІБК» наголосили, що порушувати стійкість конструкції, яка стримує ґрунт котловану та прилеглої території, без визначення оптимального технічного рішення укріплень паль огороджувального котловану – неможливо.

«Як і свого часу в Кракові, питання досліджень на Поштовій площі політизоване більше, ніж робота Верховної Ради. Проте, пріоритетом для нас завжди буде безпека містян. Зараз через тиск ґрунту з усіх сторін є загроза подальшої безпечної експлуатації будівель навколо самої площі та метрополітену. Тому наразі ключовим завданням є визначення технічного рішення укріплень паль котловану, оскільки до того часу неможливо безпечно проводити й археологічні дослідження. Якщо зараз продовжити будь-які роботи там, то невдовзі ми отримаємо фунікулер у Дніпрі і обвалену Поштову. Наразі на Поштовій припинено будь-які роботі – як дослідницькі, так і будівельні. І жодні з них не будуть відновлені до поки не буде визначене оптимальне рішення щодо укріплень», – наголосив Олексій Резніков.

Також учасники наради зазначили, що те, яким бути музею на Поштовій площі, мають визначати експерти музейної справи, історики та археологи.

У нараді взяли участь: представники управління збереження історичного середовища та охорони об’єктів культурної спадщини; управління охорони культурної спадщини Міністерства культури; президент Українського національного комітету ICOMOS Микола Яковина; член президії Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІКОМ) Галина Чумак; виконавчий секретар Національної комісії України у справах ЮНЕСКО при Міністерстві закордонних справ Оксана Кизима; заступник голови правління ГО «Громада Андріївський узвіз», НК ІКОМОС України, НСХ України мистецтвознавець Ольга Рутковська; директор Центру археології Києва НАНУ Сагайдак Михайло; представники управління міжнародних зв’язків КМДА та представник автора електронної петиції з проханням врятувати археологічні розкопки та знайдені артефакти на Поштовій площі в Києві Акіма Галімова.

Нагадаємо, раніше будівельникам і дослідникам на Поштовій площі було направлено приписи.

Довідково.

У Києві на Поштовій площі при проведенні реконструкції були знайдені пам’ятки, що можуть мати історичну та археологічну цінність. Вказані пам’ятки датовані XI-XII сторіччям і свідчать про розташування на цій місцевості прибережного міського кварталу Середньовічного Києва.

Міська влада поставила завдання зберегти ці історичні пам’ятки, а також презентувати їх мешканцям Києва і туристам, які відвідують столицю, у спосіб, що визначать фахівці музейної справи.