«Київська міська рада оголошує про пошук кандидатів у народні засідателі Деснянського, Оболонського, Печерського та Солом’янського районних судів міста Києва, а також присяжних Дарницького, Деснянського, Оболонського, Печерського, Подільського, Солом’янського та Шевченківського судів міста Києва. Якщо Ви постійно проживаєте на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного районного суду міста Києва та виявили бажання бути народним засідателем чи присяжним у районному суді, пропонуємо подавати документи, визначені статтею 59 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до районної у місті Києві державної адміністрації (за місцем реєстрації) або до Київської міської ради (постійної комісії Київcької міської ради з питань дотримання законності, правопорядку та боротьби з корупцією) за адресою: вул. Хрещатик, 36, каб. 104. Довідки за телефонами: (044) 202-71-08, (044) 202-70-89, електронна адреса для листування: .

В якості довідки:

Хто може стати народним засідателем (присяжним)?

Народним засідателем (присяжним) може бути обраний громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.

Хто не може бути народним засідателем (присяжним)?

Натомість народними засідателями (присяжними) не можуть бути громадяни, які визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними; які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя (присяжного); які мають не зняту чи не погашену судимість. Також народним засідателями (присяжними) не можуть бути народні депутати України, члени Кабміну, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси.

Не можуть бути народними засідателями (присяжними) також громадяни, які досягли 65 років і не володіють державною мовою.

Які права та обов’язки народного засідателя?

Народні засідателі приймають участь у цивільному судочинстві по справах, що розглядаються по процедурі окремого провадження.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Склад суду при розгляді таких справ складає один професійний суддя та двоє народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.

В порядку окремого провадження суд народних засідателів розглядає справи про:

- обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

- визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

- усиновлення;

- надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

- примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

Яка участь присяжного у кримінальному судочинстві?

Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд. Визначає присяжних для участі у справі автоматизована система документообігу суду. Усі питання, пов'язані з судовим розглядом, крім окремо визначеного питання, судді і присяжні вирішують спільно.

Які обов’язки присяжного?

Присяжний зобов'язаний:

• своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

• дотримуватися правил суддівської етики;

• виявляти повагу до учасників процесу;

• не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;

• виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Чи оплачується робота народного засідателя (присяжного)?

Робота народних засідателів (присяжних) здійснюється на громадських засадах. Вона фактично не оплачується. Хоча їм відшкодовується проїзд, а також добові. Ці виплати проводяться з Державного бюджету.

За людиною, обраною народним засідателем (присяжним), за місцем основної роботи на час виконання обов’язків зберігаються усі гарантії і пільги. Під час роботи у суді народного засідателя (присяжного) не можуть звільнити чи перевести на іншу посаду.

Які необхідно здати документи?

Людина, яка виявила бажання стати народним засідателем (присяжним), повинна написати відповідну заяву до Київської міської ради, яка повинна містити інформацію щодо:

- прізвища, ім'я та по батькові кандидата у народні засідателі;

- постійного місця проживання;

- згоди особи бути народним засідателем із зазначенням назви районного суду міста Києва;

- відсутності обставин, що унеможливлюють його участь у здійсненні правосуддя.

Заява повинна також містити згоду кандидата у народні засідателі (присяжного) на використання його персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних", а також посилання на відсутність обставин, які унеможливлюють прийняття рішень.

До заяви додаються:

- ксерокопії паспорта громадянина України (1 - 2 сторінки та сторінка з інформацією про останнє місце реєстрації проживання кандидата);

- документ, що підтверджує відсутність судимостей;

- документ, що підтверджує відсутність хронічних психічних чи інших захворювань, що перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя (присяжного)».