Тісна взаємодія та порозуміння центральної і місцевої влади, власників закладів охорони здоров’я та їхніх безпосередніх керівників має стати ключовою та найміцнішою ланкою у процесі трансформації системи охорони здоров’я. На цьому наголосила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко під час Кластерних консультацій із власниками закладів охорони здоров’я щодо розвитку медичних послуг, організованих Національною службою здоров’я України.

«Питання охорони здоров’я завжди було одним із найбільш пріоритетних для столиці. Особливо в умовах реформування галузі, коли роль органів місцевого самоврядування в реалізації політики охорони здоров’я принципово змінилася, ми чітко усвідомлюємо свою функцію розпорядника мережі медзакладів у формуванні ефективної та якісної моделі надання медичних послуг», – зазначила Ганна Старостенко.

Вона також зауважила, що на шляху змін у медичній системі всієї країни є кілька надважливих ресурсних викликів, які необхідно подолати для успішного проведення медичної реформи та створення ринку якісних медичних послуг в Україні, – фінансовий, управлінський, кадровий та комунікаційний.

«Значне недофінансування з боку держави та невідповідність нинішніх тарифів на медичне обслуговування населення за Програмою медичних гарантій реальній вартості послуг не дають можливості медзакладам покривати всі свої витрати. На сферу охорони здоров’я має виділятися не менше 5% ВВП, що прописано в Законі України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Поки ж місто знаходить можливості підтримувати комунальні медзаклади: сплачує без затримок комунальні послуги, витрачає кошти на розвиток установ – капремонти, закупівлю обладнання та медикаментів і прагне розширити перелік медпослуг для населення за рахунок міських цільових програм», – пояснила заступниця голови КМДА.

Крім того, за її словами, в умовах автономізації закладів охорони здоров’я бюджетні установи стали комунальними некомерційними підприємствами, відповідно отримали самостійність в ухваленні важливих рішень, але й відтепер несуть більшу відповідальність за те, що відбувається у закладі.

«Як розпорядник мережі з метою покращення надання медичних послуг та збереження медичного персоналу тільки за цей рік Київрада ухвалила рішення з реорганізації протитуберкульозних, шкірно-венерологічних, психіатричних, санаторно-курортних закладів та дитбудинків», – сказала Ганна Старостенко.

Вона також наголосила на необхідності вирішення проблеми з кадрами, оскільки низькі заробітна плата та статус професії лікаря спонукають фахових спеціалістів іти з галузі або працювати за кордоном:

«Минулого року ми знайшли спосіб підтримати наших медиків і запровадили безповоротну фінансову допомогу для них. У міському бюджеті-2021 передбачили на ці потреби 1,5 млрд грн, і за дев'ять місяців ми вже виплатили 927.3 млн грн медикам вторинної і третинної ланки».

Насамкінець вона знову підкреслила важливість співпраці та відвертого діалогу між державними та місцевими владними структурами з тим, щоб максимально синхронізувати діяльність заради спільної мети – створення якісної та ефективної медичної системи.