Київрада затвердила Схему теплопостачання міста Києва на період до 2030 року, що передбачає комплекс заходів для оптимізації системи централізованого теплопостачання міста. Документ розроблений із урахуванням сучасних європейських вимог та стандартів, а до роботи над ним залучались міжнародні експерти. Про це повідомив директор Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Дмитро Науменко.

 «Попри той важкий період війни, який доводиться проходити Україні, робота на перспективу не повинна припинятись. Адже після перемоги перед нами постануть колосальні обсяги відновлення та відбудови. В цьому аспекті питання модернізації і зміцнення енергетичних та теплопостачальних систем у столиці надзвичайно важливе. Схема теплопостачання враховує перспективи розвитку міста, існуючий стан та шляхи модернізації джерел генерації теплової енергії і теплових мереж, а також використання відновлювальних видів палива та альтернативних джерел енергії», – зазначив Дмитро Науменко.

Він наголосив, що основними завданнями цього стратегічного документу є розвиток системи централізованого теплопостачання і гарячого водопостачання в Києві, яка, в результаті, відповідатиме європейським вимогам щодо енергоефективності, екологічності та надійності. Та найголовніше те, що вдасться досягнути високих стандартів надання послуг для мешканців столиці, мінімізувати аварійні випадки та перерви у наданні послуг.

Концептуальними напрямами перспективного розвитку системи теплопостачання Києва також є:

• створення «Енергоефективної системи централізованого постачання» відповідно до Директиви 2012/27/ЄС «Про енергоефективність» та Закону України «Про енергетичну ефективність»;
• перерозподіл навантажень від низькоефективних здебільшого і малопотужних котелень до потужніших та ефективніших;
• модернізація теплогенеруючого обладнання з урахуванням його завантаження;
• будівництво нових теплоджерел із застосуванням технологій комбінованого виробництва теплової та електричної енергії;
• розширення впровадження технологій утилізації скидної теплоти димових газів;
• впровадження технологій гібридного теплопостачання з використанням профіцитної електроенергії у періоди зменшеного її споживання;
• оптимізація системи транспортування теплоносія з прив’язкою до джерел генерації теплової енергії за результатами моделювання;
• модернізація теплових мереж із обмеженою пропускною здатністю, ліквідація аварійних ділянок та ділянок з порушенням охоронних зон теплових мереж, мереж прокладених під об’єктами;
• усунення понаднормативних тисків теплоносія в теплових мережах;
• зменшення транспортування теплової енергії вздовж мостів через р. Дніпро (Північного, за можливістю Південного та імені Патона);
• використання сучасних технологій при модернізації теплових мереж;
• автоматизація та диспетчеризація виробничих процесів та системи обліку теплової енергії.