Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» відкриє новий артоб’єкт у Києві. Інсталяцію «Погляд у минуле» відкриють 27 січня, у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, на проспекті Перемоги, 10 – біля Міністерства освіти і науки України.

«27 січня в багатьох країнах світу відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, вшановуючи шість мільйонів євреїв, які під час Другої світової війни віддали життя за свою національність. Ця кривава сторінка історії назавжди закарбувалась у нашій пам’яті. І завдяки таким проєктам як «Погляд у минуле» наші сучасники ще раз наголошують, що зроблять усе можливе, аби трагедія Голокосту ніколи не повторилась», – зазначила директорка Департаменту культури Діана Попова.

Інсталяція «Погляд у минуле» авторства художниці та архітекторки Анни Камишан пропонує зазирнути у минуле. У два кам’яні валуни вмонтовано монокуляри з фотографіями німецького військового фотографа-пропагандиста Йоганнеса Геле, який восени 1941 року зробив серію кольорових знімків в окупованому Києві. Ці кадри є важливими документами і свідченнями жахливого злочину, які нацисти вчинили у Бабиному Яру. Заглянувши у вмуровані у валуни об’єктиви, можна побачити те, що побачив та зафіксував тут фотограф майже 80 років тому.

«Часто на єврейських цвинтарях ставлять мацеви у вигляді зрубаних дерев. Ми ніколи не дізнаємося, як звали загиблих на цій фотокартці, цей зв’язок із минулим назавжди перервано, тому дерево-монумент позбавлено коренів. Ми використали для інсталяції саме сухостійний дуб, який уособлює життя, обрубане смертю. Мета цієї інсталяції – посеред жвавої вулиці хоча б на мить зупинити людину, яка постійно поспішає у своїх справах, дати їй можливість зазирнути у минуле і відчути цінність і крихкість сьогодення», – розповідає Анна Камишан.

За її словами, дерево з інсталяції пройшло термічну обробку, що робить його стійким до впливу навколишнього середовища. До цього в Україні не використовували технологію термообробки в печах для дерев такого великого розміру. Валуни доставили з Лезниківського кар’єру. Після видобутку вони не піддавалися ніякій додатковій обробці. Це символізує намір не трактувати події минулого, а дати можливість глядачеві побачити їх такими, якими вони були.

«Цей проєкт багато в чому – особиста історія. Адже вся родина по лінії мого діда була вбита нацистами в Харкові під час окупації. Їх розстріляли в Дробицькому яру. Мій дід – єдиний, кому вдалося врятуватися тоді. Я дізналася цю історію вже в дорослому віці. Тому для мене це дерево без коріння – символ того, що ми не знаємо нашої власної історії», – додала Анна.

Довідково.

Інсталяція на проспекті Перемоги в Києві є частиною серії «Погляд у минуле». Чотири подібні об’єкти восени 2020 року вже були встановлені у Бабиному Яру. Вони відтворюють вигляд цієї території на початок жовтня 1941 року відразу після масових розстрілів 29-30 вересня, і знаходяться на точно визначених за допомогою 3D-моделювання точках – саме там, де німецький фотограф їх зняв.

Лише протягом двох днів – 29-30 вересня 1941 року – у Бабиному Яру нацисти розстріляли майже 34 тисячі євреїв. Загалом під час окупації загинуло від 70 до 100 тисяч осіб, у тому числі, ці двоє чоловіків, яких тепер можна побачити через монокуляри на проспекті Перемоги. Ці та інші знімки, зроблені Геле, є єдиними фотосвідченнями трагедії Бабиного Яру. Геле також зробив серію фотографій в Києві, Лубнах і Харкові. Гамбурзький інститут соціальних досліджень вперше показав кадри його плівки на виставці в 1990-х.

Анна Камишан — директорка департаменту концептуальних розробок і дослідницьких проєктів Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», авторка інсталяції «Погляд у минуле» на проспекті Перемоги в Києві. Працювала в центрі сучасного мистецтва Ротор в Граці (Австрія), була кураторкою низки художніх і архітектурних проєктів, зокрема, виставкового проєкту Міланського Трієнале. Закінчила художній коледж ім. Івана Труша у Львові, архітектурний університет у Харкові, вивчала філософію і соціальну теорію в Манчестерському університеті. Випускниця міждисциплінарного Інституту медіа, архітектури і дизайну «Стрілка». У Меморіальному центрі Голокосту «Бабин Яр» разом із командою займається глибинним дослідженням території Бабиного Яру і проєктами з її розвитку.