Київ продовжує розвиток культурної сфери та її трансформацію в умовах війни. Про це під час засідання колегії Департаменту культури розповіла заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.

«Наразі все більше українців цікавиться власною культурою та історією. Тому, попри складну економічну та безпекову ситуацію, ми продовжуємо підтримувати культурну сферу та адаптувати її до умов воєнного стану. Зокрема, місто виконало всі свої фінансові зобов’язання перед комунальними закладами культури, у результаті чого вдалося втілити низку важливих проєктів», – наголосила Ганна Старостенко.

Вона розповіла, що міська влада розбудовує діяльність багатофункціональних культурних центрів Києва на базі комунальних кінотеатрів. Так, шляхом реорганізації комунального підприємства «Київкінофільм» було створено мережу культурних центрів «Київський культурний кластер», де можна не лише подивитися кіно, а й відвідати художню виставку, театральну виставу, взяти участь у благодійній акції чи майстер-класі для дітей та дорослих. Флагманом у реалізації цієї концепції став культурний кластер «Краків»: цей сучасний багатофункціональний простір із кінотеатром, театром, танцювальною студією та медіацентром відкрили влітку цього року на Русанівці.

Ще один із пріоритетів Києва – мистецька освіта та підтримка діячів культури.

«Київ має потужну мережу закладів мистецької освіти. Із початком воєнного стану багато дітей виїхали за кордон, і весь світ побачив, наскільки якісною є наша мистецька освіта. Дуже важливо тримати цей рівень, створювати безпечні умови для навчання дітей у мистецьких школах і вишах, а також підтримувати зв’язок з учнями за кордоном. Тому ми передбачили кошти на укриття і в мистецькому ліцеї «Київська дитяча академія мистецтв імені М. І. Чембержі», і в Київській муніципальній академії музики ім. Р. М. Глієра. У Київській муніципальній академії танцю ім. Сержа Лифаря вже завершується облаштування укриття», – розповіла Ганна Старостенко.

Вона нагадала, що для підтримки митців цього року була вдвічі збільшена премія «Київ» (з 25 до 50 тис. грн) та театральна премія «Київська пектораль» (з 15 до 30 тис. грн). Також збільшені персональні щорічні стипендії видатним діячам культури і мистецтва (з 50% до 100% мінімальної заробітної плати на місяць).

Ще один із важливих напрямів – це продовження культурної деокупації у столиці.

Так, із публічного простору міста видаляються маркери радянської та російської імперії: пам’ятники генералу Ватутіну, Чкалову, Пушкіну (що на вул. Омеляновича-Павленка). Нещодавно з обеліску на Галицькій площі були демонтовані радянські символи. Також Музей історії міста Києва припинив існування «Київського музею О.С. Пушкіна», створивши музей побуту Києва 1-ї половини ХІХ століття під назвою «Садиба на Кудрявці».

Окрім того, міська влада робить усе можливе для вдосконалення мовної практики як киян, так і тих, хто знайшов у нашому місті прихисток, рятуючись від війни. Із цією метою Київрада схвалила Міську Концепцію ствердження української мови в усіх сферах суспільного життя міста Києва на 2023-2025 роки. Щоб забезпечити собі комфортне, систематичне й необтяжливе спілкування українською мовою, можна приєднатися до однодумців, які систематично зустрічаються в місцевій бібліотеці на сесії розмовного клубу. Уже сьогодні в муніципальних бібліотеках Києва працює 50 розмовних клубів і курсів української мови. Із переліком клубів і курсів можна ознайомитися за посиланням: https://dk.kyivcity.gov.ua/news/4372.html