Сьогодні, 17 грудня, на вул. Володимирській, 15 було відкрито меморіальну дошку видатному українському історику, шевченкознавцю Лазаревському Олександру Матвійовичу.

Народився Олександр Лазаревський 20 червня 1834 р. в с. Гирівка (нині с. Шевченкове Конотопського району Сумської області) в родині дрібних дворян.

Великий вплив на формування демократичного світогляду Олександра Лазаревського мала дружба з Тарасом Шевченком. Він доглядав тяжко хворого поета до самої смерті, супроводжував труну з його тілом до України.

Особливістю життєдіяльності Олександра Лазаревського в Україні було поєднання ним державної служби (спочатку мировим посередником, згодом – у різних губернських судових установах) із плідною науковою діяльністю в царині історичної україністики, зокрема в галузі історії України другої половини ХVІІ–ХVІІІ ст. Майже двадцять останніх років свого життя Олександр Лазаревський мав чин дійсного статського радника, працюючи членом Київської судової палати.

Вагомим був внесок Олександра Лазаревського також у становлення в рамках української історичної науки окремих спеціальних історичних дисциплін. Напевно, найбільшою мірою це стосується генеалогії.

Олександр Лазаревський увійшов в історію, перш за все, як один із кращих серед вітчизняних істориків-спеціалістів із проблем соціально-економічної історії Лівобережної України у середині XVII–XVIII ст.

Останні роки життя вченого позначені активним співробітництвом із часописом «Киевская старина», одним із ініціаторів створення якого він був.

Олександр Лазаревський брав активну участь в організації у Конотопі історичного архіву і краєзнавчого музею, подарувавши останньому багато експонатів.

Помер 13 квітня 1902 р. у Києві.

Автор меморіальної дошки – скульптор Василь Маркуш.