Київрада ухвалила сьогодні концепцію «КИЇВ СМАРТ СІТІ – 2020», що визначає базові засади для подальшого інфраструктурного, технологічного та соціального розвитку столиці, а також новий вектор трансформації міського простору. Відповідну концепцію буде враховано при розробці й усіх інших міських цільових програм.

Концепцію «КИЇВ СМАРТ СІТІ – 2020» розроблено за участю громадськості, експертів, міської влади, представників українських технологічних компаній і міжнародного бізнесу, громадських організацій, наукової та академічної спільноти.

«Сучасні кияни перестають бути винятково пасивними користувачами, тому ми маємо максимально залучити їх до процесу покращення якості життя. Пріоритетними визначено 5 напрямів для підвищення комфорту киян: житлово-комунальне господарство, безпека, транспорт, медицина та реформування системи управління міської влади з використанням сучасних інноваційних технологій», – звернув увагу директор Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Юрій Назаров.

За його інформацією, наразі вже реалізовано такі проекти як Відкритий бюджет, Бюджет участі, електронні закупівлі, завдяки яким заощаджено 2,27 млрд грн; електронні петиції, система інформування киян, на яку підписано 60 тис. мешканців; реєстр територіальної громади Києва, інформаційно-аналітична система «Майно», розвиток міського Wi-Fi, «Контактний центр міста Києва», який цього року опрацював 870 тис. звернень киян. Також запровадження 610 тис. карток киянина, визначення прибуття транспорту, безконтактний прохід у метро, електронний запис на прийом до лікаря та до дитячого садочка тощо.   

Такі рішення створюють додаткові можливості для підвищення цінності міста. Наприклад, інтеграція технологій підвищить економічний потенціал, створить нові напрями бізнесу та сервісу, що своєю чергою, поліпшить якість життя киян.

«Створення розумного міста передбачає комплексні соціальні та технологічні трансформації завдяки розвитку сучасних інформаційно-комунікаційних технологій і новим стандартам енергоефективності. Скажімо, ми плануємо застосувати міжнародні стандарти сталого розвитку міст та міських сервісів для покращення якості питної води, сортування відходів, можливості сплачувати за комунальні послуги на порталі міста, підвищення якості програм неформальної освіти та освіти дорослих (зокрема електронної), підвищення якості медичних послуг та скорочення часу для їхнього отримання», – повідомив Юрій Назаров. 

За статистикою, яку навів директор Департаменту, сучасні смарт технології дають змогу в 3 рази оперативніше реагувати на ситуації, що виникають у місті, у 5 разів пришвидшують ухвалення рішень, у 2 рази поліпшують фінансові показники, у 2-4 рази знижують споживання тепла, води та електрики, на 30% знижують рівень злочинності, до 20% зменшують затори на автошляхах, до 15% поліпшують екологічні показники та зменшують викиди С0₂.

Як ідеться у концепції, Київ перебуває на початковому етапі трансформації у розумне місто, успішна реалізації якої потребує ще багатьох кроків, серед яких передбачено:

• сформувати офіс міського голови «СМАРТ СІТІ», який здійснюватиме централізацію управління в галузі інновацій та інформаційних технологій;
• виявити та усунути ключові бар᾽єри на шляху реалізації концепції –діагностувати бізнес-процеси, проаналізувати регуляторні обмеження та надавати пропозиції щодо їх усунення;
• розробити та впровадити прозору модель державно-приватного партнерства для реалізації проектів «КИЇВ СМАРТ СІТІ»;
• налагодити співробітництво з містами – світовими лідерами з реалізації моделі «СМАРТ СІТІ» для обміну досвідом, міжнародної експертизи та втілення спільних проектів;
• максимально залучити громадськість до створення, користування та оцінювання рішень «КИЇВ СМАРТ СІТІ»;
• сприяти імплементації провідних практик, досвіду та рішень передових міст;
• брати участь у створенні сучасних форм приватно-державного партнерства;
• спряти залученню інвестицій, сприяти покращенню інвестиційної та інноваційної привабливості Києва як «СМАРТ СІТІ» та багато іншого.

Фінансування заходів і завдань концепції «КИЇВ СМАРТ СІТІ – 2020» здійснюватиметься у складі Комплексної міської цільової програми «Електронна столиця» на відповідні бюджетні роки.