Повідомлення про оприлюднення

Відповідно до статті 9 та статті 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та з метою отримання пропозицій та зауважень від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомляє про оприлюднення проєкту регуляторного акту – рішення Київської міської ради «Про Правила дотримання тиші в місті Києві та громадських місцях».

Проєкт рішення Київської міської ради «Про Правила дотримання тиші в місті Києві та громадських місцях» розміщено в мережі Інтернет за адресою: www.kyivcity.gov.ua (розділ «Київ та міська влада», підрозділ «Регуляторна діяльність», вкладка «Оприлюднення проєктів регуляторних актів»).

Головними розробниками проєкту є заступник голови Київської міської державної адміністрації П. Пантелеєв, Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Управління з питань цивільного захисту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Метою прийняття даного рішення є забезпечення прав і законних інтересів громадян щодо дотримання тиші на території міста і в громадських місцях, запобігання та недопущення перевищення встановлених рівнів впливу шуму та інших фізичних факторів на середовище життєдіяльності людини та охорони тваринного світу, упорядкування та здійснення контролю за проведенням феєрверків (салютів) та інших заходів із використанням піротехнічних виробів на території міста, а також забезпечення контролю за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності та фізичними особами тиші на території міста і в громадських місцях.

Прийняття Київською міською радою рішення ««Про Правила дотримання тиші в місті Києві та громадських місцях» дозволить захистити населення від шкідливого впливу шуму та забезпечити контроль за додержанням тиші в громадських місцях.

Пропозиції та зауваження приймаються протягом 1 (одного) місяця з дати опублікування, в письмовому або електронному вигляді за адресою: Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), вул. Турівська, 28, м. Київ, 04080, приймальня (044) 366-64-10, (044) 366-64-11, e-mail: [email protected]

Проєкт

Відповідно до статті 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», пункту 44 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 839 «Про затвердження Технічного регламенту піротехнічних виробів», наказу Міністерства охорони здоров’я України від 22 лютого 2019 року № 463 «Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 березня 2019 року за № 281/33252, та з метою захисту населення від шкідливого впливу шуму, забезпечення контролю за додержанням тиші в громадських місцях Київська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Правила дотримання тиші в місті Києві та громадських місцях, що додаються.
2. Зупинити дію Правил дотримання тиші в місті Києві та громадських місцях, затверджених згідно з пунктом 1 цього рішення, в частині проведення феєрверків (салютів), інших заходів із використанням піротехнічних виробів на території міста Києва на період проведення в Україні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
3. Визнати такими, що втратили чинність рішення Київської міської ради:

від 31 березня 2011 року № 71/5458 «Про затвердження порядку і правил проведення феєрверків (салютів) та реалізації піротехнічних виробів на території міста Києва»;

від 15 березня 2012 року № 206/7543 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 31.03.2011 № 71/5458 "Про затвердження порядку і правил проведення феєрверків (салютів) та реалізації піротехнічних виробів на території міста Києва»;

від 04 вересня 2014 року № 55/55 «Про заборону проведення заходів та видовищ з використаннямпіротехнічних виробів на територіїмістаКиєва»;

від 25 грудня 2014 року № 730/730 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 4 вересня 2014 року № 55/55 "Про заборону проведення заходів та видовищ з використанням піротехнічних виробів на території міста Києва»;

від 17 травня 2018 року № 809/4873 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 04.09.2014 № 55/55 "Про заборону проведення заходів та видовищ з використанням піротехнічних виробів на території міста Києва».

4. Оприлюднити це рішення у встановленому законодавством порядку.
5. Це рішення набирає чинності 01 липня 2020 року.
6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань екологічної політики.

Київський міський голова                             Віталій КЛИЧКО

*****

Затверджено
рішення Київської міської ради
від ____________№___________

ПРАВИЛА ДОТРИМАННЯ ТИШІ В МІСТІ КИЄВІ ТА ГРОМАДСЬКИХ МІСЦЯХ

І. Загальні положення

1.1. Правила дотримання тиші в місті Києві та громадських місцях (далі – Правила) розроблені з метою забезпечення прав і законних інтересів громадян щодо дотримання тиші на території міста Києва та громадських місцях, запобігання та недопущення перевищення встановлених рівнів впливу шуму та інших фізичних факторів на середовище життєдіяльності людини, упорядкування та здійснення контролю за проведенням феєрверків (салютів) та інших заходів із використанням піротехнічних виробів на території міста Києва, а також забезпечення контролю за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності та фізичними особами тиші на території міста Києва та громадських місцях.

1.2. Правила розроблені на підставі Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про тваринний світ», «Про охорону атмосферного повітря», постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 839 «Про затвердження Технічного регламенту піротехнічних виробів», наказу Міністерства охорони здоров’я України від 22 лютого 2019 року № 463 «Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 березня 2019 року за № 281/33252.

1.3. Правила є обов’язковими до виконання всіма підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, фізичними особами-підприємцями, а також громадянами, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають на території міста Києва.

1.4. Правила містять загальнообов'язкові норми на території міста Києва, за порушення яких передбачена відповідальність згідно з статтею 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

1.5. Усі терміни, що використовуються у Правилах, вживаються у значеннях, наведених у законах України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про тваринний світ», постанові Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 839 «Про затвердження Технічного регламенту піротехнічних виробів», наказі Міністерства охорони здоров’я України від 22 лютого 2019 року № 463 «Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 20 березня 2019 року за № 281/33252.

ІІ. Основні вимоги дотримання тиші в громадських місцях

2.1. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов'язані:

здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівня, який би не перевищував рівні шуму, установлених санітарними нормами у місцях та на спорудах підвищеного рівня акустичного забруднення (транспортні магістралі, аеропорти, вокзали, трансформатори, автомобільні стоянки, майданчики для паркування тощо): встановлювати штучні та природні акустичні екрани, звукозахисні споруди або захисні елементи, висаджувати дерева з розлогою кроною для забезпечення шумоізоляції тощо;

забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;

вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти):

1) в жилих будинках і на прибудинкових територіях;

2) в лікувальних, санаторно-курортних закладах, будинках-інтернатах, закладах освіти, культури;

3) в готелях і гуртожитках;

4) розташованих у межах міста Києва закладах громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу;

5) в інших будівлях і спорудах, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

6) в парках, скверах, зонах відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.

2.2. Шум на захищених об'єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.

2.3. У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об'єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних виробів.

2.4. Проведення на захищених об'єктах ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні - цілодобово.

2.5. При проведенні вантажно-розвантажувальних робіт автомобілями підприємств сфери поводження з відходами, при доставці товарів для обслуговування житлових будинків та їх інженерного обладнання не допускається перевищення рівнів шуму на прибудинкових територіях із двадцять другої до восьмої години 30 дБА та вживаються заходи щодо максимального обмеження шуму від роботи обладнання автотранспорту.

2.6. Забороняється у період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня, проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків (салютів), санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах).

2.7. Передбачені цим розділом вимоги щодо дотримання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, не поширюються на випадки:

1) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

2) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму за межі таких приміщень;

3) попередження та/або ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха, інших надзвичайних ситуацій;

4) надання невідкладної допомоги, попередження або припинення правопорушень;

5) попередження крадіжок, пожеж, а також виконання завдань цивільного захисту;

6) проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів, інших масових заходів, про які завчасно сповіщено виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) у встановленому порядку;

7) роботи обладнання і механізмів, що забезпечують життєдіяльність жилих і громадських будівель, за умов ужиття невідкладних заходів щодо максимального обмеження проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

8) відзначення встановлених законом святкових і неробочих днів, Дня Києва, інших свят відповідно до рішення Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), проведення спортивних змагань;

9) проведення феєрверків (салютів), інших заходів із використанням піротехнічних виробів у заборонений час за погодженням із Управлінням з питань цивільного захисту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі – Управління з питань цивільного захисту) в порядку, передбаченому цими Правилами;

10) виконання ремонтних робіт на об’єктах метрополітену, на вулично-дорожній мережі (асфальтування, фрезерування, нанесення дорожньої розмітки тощо);

11) виконання гірничопрохідницьких і будівельних робіт при спорудженні тунелів метрополітену в густонаселених районах, за безперервним циклом виробництва та технологічними процесами, при забезпеченні організаційно-технічних заходів щодо мінімізації рівня і терміну дії шуму.

ІІІ. Основні вимог дотримання тиші в багатоквартирних житлових будинках

3.1. З метою створення необхідних умов для повноцінного життя мешканців багатоквартирних житлових будинків забороняється цілодобово:

• умикати телевізори, радіоприймачі, магнітофони та іншу звуковідтворюючу апаратуру з рівнем звуку, що порушує спокій мешканців багатоквартирних будинків;
• програвати музику, співати, свистіти, кричати з балконів, лоджій та відкритих вікон будинків;

3) встановлювати на балконах, лоджіях, відкритих вікнах будинків звуковідтворюючу апаратуру й умикати її з рівнем звуку, що порушує спокій мешканців багатоквартирних будинків.

3.2. Гра на музичних інструментах не повинна порушувати спокій мешканців багатоквартирних будинків. Час доби для навчання грі на музичних інструментах, якщо воно порушує тишу, має погоджуватися з мешканцями прилеглих квартир та квартир, до яких може проникнути шум.

3.3. Забороняється проведення ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні - цілодобово.

Власник або орендар (наймач) приміщень, в яких передбачається проведення ремонтних робіт, зобов’язаний завчасно повідомити мешканців прилеглих квартир та квартир, до яких може проникати шум, про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир та квартир, до яких проникає шум, ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися у святкові та неробочі дні.Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм цілодобово.

3.4. В офісних приміщеннях, закладах торгівлі та громадського харчування (ресторани, бари, кафе), побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу тощо, розташованих у багатоквартирних житлових будинках, у вбудованих і прибудованих до багатоквартирних житлових будинків нежитлових приміщень шум не повинен перевищувати санітарних норм.

IV. Порядок проведення феєрверків (салютів), інших заходів із використанням піротехнічних виробів на території міста Києва

4.1. З метою забезпечення безпеки проведення феєрверків (салютів), інших заходів із використанням піротехнічних виробів залежно від класифікації піротехнічних виробів Правилами встановлюється порядок проведення феєрверку (салюту), інших заходів із використанням піротехнічних виробів.

4.2. Юридичним і фізичним особам забороняється проведення на території міста Києва феєрверків (салютів), інших заходів із використанням піротехнічних виробів (далі – феєрверки (салюти)), крім феєрверків (феєрверочних виробів) загального використання (далі – побутові піротехнічні вироби), без погодження із Управлінням з питань цивільного захисту.

4.3. Проведення феєрверків (салютів) у межах міста Києва може здійснюватися з восьмої години до двадцять другої години поряд з об'єктами, де проводяться театральні, спортивні та інші культурно-розважальні заходи.

4.4. До місць, заборонених для проведення феєрверків (салютів) у межах міста Києва належать:

місця, відстань від яких менша ніж 100 м до потенційно-небезпечних об'єктів, підприємств, місць продажу та зберігання паливно-мастильних матеріалів, культових споруд, закладів культури, охорони здоров’я, освіти, дитячих будинків-інтернатів, інших будинків-інтернатів, громадських споруд та житлових будинків, високовольтних ліній передач;

мости, шляхопроводи, транспортні магістралі, місця поблизу нафто-, газопроводів;

території об'єктів, що мають важливе історико-культурне значення, пам'ятники історії і культури, цвинтарі, кладовища;

території об'єктів природно-заповідного фонду міста Києва, території рекреаційних зон у період з 1 травня по 1 липня;

території лісових насаджень та прилеглих до них територій в період з 1 квітня по 1 листопада;

лоджії, балкони та дахи житлових будинків та громадських споруд;

місця біля будівель та споруд органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

4.5. Забороняється проведення феєрверків (салютів) з двадцять другої години до восьмої години, за винятком святкування Нового року в ніч з 31 грудня на 1 січня.

4.6. Для погодження проведення феєрверку (салюту) замовник феєрверку (салюту) подає до Управління з питань цивільного захисту не менше як за десять робочих днів до проведення феєрверку (салюту) письмову заяву, в якій зазначаються такі відомості:

1) дані про замовника феєрверку (салюту): назва, місце реєстрації, місце знаходження (фактична та юридична адреса), прізвище, ім’я, по-батькові керівників та їх контактні телефони – для юридичної особи, прізвище, ім’я, по-батькові, місце проживання, контактний телефон – для фізичної особи;

2) назва і мета заходу;

3) дата, місце, час та тривалість проведення феєрверку (салюту);

4) дані про виконавця феєрверку (салюту): назва, місцезнаходження (фактична та юридична адреса), прізвище, ім’я та по-батькові керівників та їх контактні телефони.

У заяві має міститись зобов'язання замовника феєрверку (салюту) дотримуватися заходів безпеки під час проведення феєрверку (салюту).

4.7. До заяви замовник феєрверку (салюту) повинен надати:

• схематичний план розміщення піротехнічного виробу, будівель, з нанесенням прогнозованої небезпечної зони, під’їзних доріг тощо (довільної форми);
• сертифікат про відповідність піротехнічного виробу, який планується використовувати під час проведення феєрверку (салюту), декларацію про відповідність виробника піротехнічного виробу;
• копію наказу, в якому визначено відповідальних осіб за виконання заходів безпеки при проведенні небезпечних робіт, калібр та кількість піротехнічних виробів, тривалість проведення феєрверку (салюту);
• копію договору з виконавцем феєрверку (салюту) на його проведення;
• копію відповідного документа особи із спеціальною підготовкою (єдиної книжки підривника або посвідчення встановленого зразка, що підтверджує право керувати використанням та/або використовувати на території України феєрверки (феєрверочні вироби) класу 4, сценічні піротехнічні вироби класу Т2 та/або піротехнічні вироби класу Р2);
• дозвіл виданий виконавцю феєрверку (салюту) на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, виданий Головним управлінням Держпраці у Київській області;
• копію установчого документу – для юридичної особи, копія паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків – для фізичної особи;
• копію договору з Головним управлінням Національної поліції у місті Києві про забезпечення охорони заходу;
• копію договору з Головним управлінням ДСНС України у м. Києві про забезпечення заходу пожежним автомобілем;
• копію договору з органом або закладом охорони здоров’я про забезпечення заходу бригадою екстреної (швидкої) медичної допомоги.

Копії документів мають бути завірені в установленому законодавством порядку.

У разі проведення феєрверку (салюту) на замовлення органів місцевого самоврядування чи органів державної влади, до заяви замість копій договорів, передбачених підпунктами 8-10 цього пункту, можуть додаватися повідомлення відповідних органів та закладів про забезпечення заходу нарядами поліції, пожежним автомобілем та бригадою екстреної (швидкої) медичної допомоги.

4.8. Управління з питань цивільного захисту протягом п’яти робочих днів розглядає документи, зазначені у пунктах 4.6., 4.7. Правил, надані замовником феєрверку (салюту), перевіряє на відповідність вимогам цих Правил, їх узгодження з відповідними органами державної виконавчої влади. У разі відсутності підстав для відмови в погодженні в проведенні феєрверку (салюту), визначених в пункті 4.9. Правил, Управління з питань цивільного захисту надає письмове погодження проведення феєрверку (салюту), в якому зазначаються відомості, передбачені пунктами 4.6., 4.7. Правил, та форма якого затверджується Управлінням з питань цивільного захисту.

4.9. Замовнику феєрверку (салюту) може бути відмовлено в погоджені його проведення у разі якщо:

заява, додані до неї документи та строки їх подачі не відповідають вимогам пунктів 4.6, 4.7 Правил;

прийнято рішення про заборону або відміну заходу, частиною якого проводиться феєрверк (салют);

заплановане замовником феєрверку (салюту) проведення феєрверку (салюту) не враховує вимог пунктів 4.4, 4.5. Правил.

Про відмову в погоджені проведення феєрверку (салюту) Управління з питань цивільного захисту письмово повідомляє замовника феєрверку (салюту) з належним обґрунтуванням.

4.10. Проведення феєрверків (салютів) може здійснюватися виконавцями - суб’єктами господарювання, які зареєстровані в установленому законом порядку, мають право згідно з законодавством здійснювати відповідні організаційно-технічні заходи, необхідні для проведення феєрверку (салюту) і в установчому документі яких передбачений такий вид діяльності, та тільки особами із спеціальною підготовкою.

4.11. Виконавець феєрверку (салюту) із застосуванням піротехнічних виробів повинен подати до Головного управління Держпраці у Київській області або адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці декларацію відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки відповідно до законодавства України та попередньо уточнити в замовника феєрверку (салюту) час, місце та порядок проведення феєрверку (салюту).

4.12. Виконавець феєрверку (салюту), який проводить монтаж і демонстрацію феєрверків (салютів), може використовувати тільки піротехнічні вироби, які мають відповідний сертифікат.

4.13. Роботи з підготовки до запуску феєрверків (салютів) та використання піротехнічних виробів повинна виконувати особа із спеціальною підготовкою відповідно до вимог законодавства України.

4.14. Замовник феєрверку (салюту) та виконавці феєрверку (салюту) зобов’язані забезпечити:

1) охорону пускового обладнання на майданчику і небезпечної робочої зони від проникнення сторонніх осіб;

2) заходи з дотримання вимог безпеки персоналу при виконанні піротехнічних робіт і зберіганні піротехнічних виробів.

4.15. Пускові майданчики мають відповідати вимогам правил безпеки і забезпечуватися надійною охороною. Кордони небезпечної зони повинні бути добре примітними та виділятися на місцевості та мати огорожу.

На територіях, які відведені для проведення піротехнічних робіт, забороняється палити та використовувати відкритий вогонь, залишати піротехнічні засоби без охорони.

4.16. Виконавець феєрверку (салюту) несе відповідальність за проведення та виконання заходів безпеки з його проведення згідно з законодавством.

4.17. Не пізніше ніж за одну годину до початку проведення феєрверку (салюту) виконавцем феєрверку (салюту) складається акт готовності проведення феєрверку (салюту) за зразком (додаток до Правил) з додаванням викопіювання схематичного плану розміщення піротехнічних виробів, будівель, з нанесенням прогнозованої небезпечної зони, під’їзних доріг тощо. Акт підписується керівником виконавця феєрверку (салюту) та погоджується з:

• вибухотехнічним управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві;
• Головним управлінням Національної поліції у місті Києві;
• Головним управлінням ДСНС України у м. Києві.

4.18. Управління з питань цивільного захисту за 1 годину до початку проведення феєрверку (салюту), перевіряє наявність акту готовності проведення феєрверку (салюту), наявність нарядів поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, пожежного автомобілю і в разі дотримання виконавцем даних умов – погоджує акт готовності проведення феєрверку (салюту).

4.19. Виконавець феєрверку (салюту) зобов’язаний після їх проведення прибрати контейнери пускових установок та інші залишки відпрацьованих зарядів з прилеглої території та провести обстеження на наявність неспрацьованих зарядів.

Знищення непридатних і невикористаних піротехнічних виробів здійснюється виконавцем феєрверку (салюту) в установленому порядку.

4.20. При використанні побутових піротехнічні виробів забороняється:

1) направляти або кидати побутові піротехнічні вироби у бік людей, стукати по них будь-якими предметами, тягти за фітиль;

2) кидати приведені в дію побутові піротехнічні вироби під ноги перехожих з вікон та балконів, з дахів будинків, у громадському транспорті, громадських спорудах, житлових будинках, місцях масового скупчення людей та здійснювати інші дії, від яких можуть постраждати люди або майно;

3) запускати побутові піротехнічні вироби з видимими механічними пошкодженнями;

4) запускати побутові піротехнічні вироби з рук (крім хлопавок);

5) нахилятися над виробом під час запуску;

6) переносити побутові піротехнічні вироби в кишенях, під одягом, зберігати без пакування;

7) залишати побутові піротехнічні вироби без догляду;

8) розбирати, переробляти, ремонтувати побутові піротехнічні вироби, а також використовувати не за призначенням або в умовах, непередбачених експлуатаційною документацією на виріб;

9) находитися після підпалу вогнепровідного шнуру (сповільнювача) у небезпечній зоні;

10) використовувати побутові піротехнічні вироби першого класу особами, які не досягли 12 років, побутові піротехнічні вироби другого класу –16 років та побутові піротехнічні вироби третього класу – 18 років;

11) використовувати побутові піротехнічні вироби особами, які знаходяться в нетверезому стані;

12) використовувати побутові піротехнічні вироби, які створюють світлові та шумові ефекти, ближче 100 м від потенційно-небезпечних об'єктів, підприємств, місць продажу та зберігання паливно-мастильних матеріалів, культових споруд, закладів культури, охорони здоров’я, освіти, дитячих будинків-інтернатів, інших будинків-інтернатів, громадських споруд та житлових будинків, високовольтних ліній передач;

13) проводити запуск побутових піротехнічних виробів при сильному вітрі.

4.21. При поводженні з побутовими піротехнічними виробами необхідно також уникати можливості випадкового спрацювання піротехнічних виробів унаслідок використання відкритого вогню, куріння, дії нагрівальних приладів тощо.

4.22. Фізичні особи, які використовують побутові піротехнічні вироби, повинні дотримуватися вимог наданої до піротехнічних виробів інструкції із урахуванням заборон, передбачених пунктами 4.4., 4.5 Правил.

4.23. Забороняється застосування фізичними особами побутових піротехнічних виробів, що можуть створити небезпеку травмування людей та тварин осколками, горючими елементами та частинами побутових піротехнічних виробів, що рухаються.

V. Контроль за дотриманням Правил

5.1. Контроль за дотриманням Правил здійснюється у встановленому законодавством порядку з метою виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу шуму, інших фізичних факторів на здоров’я людей та застосування заходів правового характеру щодо порушників.

5.2. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, цих Правил, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.

5.3. Для здійснення контролю за додержанням Правил органи державної влади, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності у встановленому законодавством порядку зобов’язані на запит органів місцевого самоврядування надавати наявні в них матеріали і відомості щодо джерел шуму на території міста.

5.4. При здійсненні контролю за додержанням Правил уповноважені органи розглядають звернення населення на несприятливий вплив різних джерел шуму, здійснюють вимірювання рівнів шуму і порівняння їх з чинними нормативами, а також пред’являють підприємствам, установам, організаціям та фізичним особам вимоги щодо усунення причин надмірного шумоутворення.

Київський міський голова                             Віталій КЛИЧКО

 

Додаток до Правил
дотримання тиші в місті Києві та громадських місцях

А К Т
готовності проведення феєрверку (салюту)

«____»_________ ______ року м. Київ

Виконавець феєрверку (салюту): _______________________________________

(суб’єкт господарювання, який згідно з нормативними актами має право здійснювати відповідні організаційно-технічні заходи, необхідні для проведення феєрверку (салюту); його адреса, номер телефону)

Замовник феєрверку (салюту): _________________________________________

(фізична або юридична особа, яка уклала відповідний договір з

виконавцем феєрверку (салюту); її адреса, номер телефону)

Даний акт складено в тому, що _________________________________________

(виконавець феєрверку (салюту)

готовий до проведення феєрверку (салюту) «___»____________ ______ року о _______годині за адресою:_______________________________________________.

Викопіювання схематичного плану розміщення піротехнічних виробів, будівель, з нанесенням прогнозованої небезпечної зони, під’їзних доріг додається.

Виконавець феєрверку (салюту) ___________ ___________ ____________

посада підпис ПІБ

ПОГОДЖЕНО:

Вибухотехнічне управління

Головного управління

Національної поліції у місті Києві ___________ ___________ ____________

посада підпис ПІБ

Головне управління

Національної поліції у місті Києві ___________ ___________ ____________

посада підпис ПІБ

Головне управління

ДСНС України у м. Києві ___________ ___________ ____________

посада підпис ПІБ

Управління з питань

цивільного захисту виконавчого

органу Київської міської ради

(Київської міської державної

адміністрації) ___________ ___________ ____________

посада підпис ПІБ

Виконавець феєрверку (салюту) ___________ ___________ ____________

посада підпис ПІБ

 

 

Аналіз регуляторного впливу

Даний аналіз регуляторного впливу розроблений на виконання та з дотриманням вимог статей 8, 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року № 308 (зі змінами).

Цей документ містить обґрунтування необхідності державного регулювання шляхом прийняття регуляторного акту – рішення Київської міської ради «Про Правила дотримання тиші в місті Києві та громадських місцях».

Визначення проблеми

Аналіз регуляторного впливу визначає правові та організаційні засади реалізації проєкту регуляторного акта – проєкту рішення Київської міської ради «Про Правила дотримання тиші в місті Києві та громадських місцях».

Дане питання може бути вирішене органом місцевого самоврядування, оскільки згідно з пунктом 44 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування встановлюють відповідно до законодавства правила додержання тиші в громадських місцях.

Зазначений проєкт рішення розроблений відповідно до статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», згідно з якою міським радам надано повноваження затверджувати правила додержання тиші в населених пунктах та пропонується визначити особливості проведення відповідних організаційних, господарських, технічних, технологічних, архітектурно-будівельні та інших заходів щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормам, для забезпечення прав і законних інтересів громадян щодо додержання тиші на території міста і в громадських місцях, запобігання та недопущення перевищення встановлених рівнів впливу шуму та інших фізичних факторів на середовище життєдіяльності людини.

Зазначений проєкт рішення розроблено відповідно до статті 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», пункту 44 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 839 «Про затвердження Технічного регламенту піротехнічних виробів», наказу Міністерства охорони здоров’я України від 22 лютого 2019 року № 463 «Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 березня 2019 року за № 281/33252.

Головна проблема, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання, а саме прийняття зазначеного рішення - необхідність посилення контролю за дотриманням на місцевому рівні вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту мешканців міста Києва від шкідливого впливу шуму.

Відсутність єдиного нормативно- правового акта щодо додержання тиші на місцевому рівні суттєво ускладнює розв’язання цієї проблеми, тому прийняття зазначеного рішення забезпечить контроль за додержанням тиші в громадських місцях на території міста Києва відповідно до чинного законодавства України.

Так, згідно зі статтею 182 КУпАП встановлена відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях. Але, враховуючи відсутність Правил з додержання тиші в місті Києві, винних осіб неможливо притягнути до адміністративної відповідальності за статтею 182 КУпАП у частині порушення вимог Правил додержання тиші.

Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив: 

Групи (підгрупи)	Так	Ні
Громадяни(згідно з даними, оприлюдненими на офіційному сайті Головного управління статистики у м. Києві, у січні 2020 року середня чисельність наявного населення м. Києва становить 2967323 осіб.http://www.kiev.ukrstat.gov.ua/p.php3?c=1123&lang=1 )	V
Держава Органи місцевого самоврядування забезпечують контроль, а також установлюють відповідно до законодавства правила дотримання тиші в громадських місцях, у тому числі проведення салютів та феєрверків	V
Суб’єкти господарювання Впливає на всіх суб’єктів господарювання (167560), що впроваджують діяльність на об’єктах, розташованих на території міста Києва та підпадають під дію регулювання в частині ознайомлення з положеннями регуляторного акта. Серед зазначених суб’єктів до представників великого бізнесу належать 147, середнього – 3610, малого –87752. ,	V
у тому числі суб’єкти малого підприємництва	V

 

Проблема, яку пропонується врегулювати в результаті прийняття регуляторного акту, є важливою для суспільства і не може бути розв’язана за допомогою ринкових механізмів, оскільки потребує врегулювання на місцевому рівні і не може бути розв’язана за допомогою діючих регуляторних актів, оскільки жоден з них не містить норми, які регулюють порушені питання.

Але, враховуючи зміни в деяких законодавчих актах України, у зв’язку з реорганізацією установ і організацій, що забезпечують контроль за дотриманням тиші (Національна поліція України, Державна служба України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів тощо), беручи до уваги звернення громадян, що надходили до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, які щорічно збільшуються, на сьогоднішній день виникла потреба в ухваленні регуляторного акта, у якому необхідно об’єднати всі підходи до забезпечення захисту населення від шкідливого впливу шуму та координацію дій суб’єктів господарювання міста, що провадять діяльність у цій сфері.

 

Звернення громадян щодо погіршення умов проживання через шкідливий вплив фізичних факторів середовища (шум, вібрація, електромагнітне випромінювання)	Кількість звернень
	2019 рік	Станом на 22.04.2020
	277	68

Моніторинг кількості звернень громадян щодо погіршення умов проживання через шкідливий вплив фізичних факторів середовища (шум, вібрація, електромагнітне випромінювання) у 2019-2020 роках свідчить про необхідність ужиття дієвих заходів щодо зменшення шкідливого впливу шуму, а саме: ухвалення нового регуляторного акта.

Джерело отримання інформації: офіційний сайт Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві,http://kiev.dpss.gov.ua/index.php?p=content&id=53&name=statistika-zvernen-gromadyan&area=1

Проєкт регуляторного акту підготовлено відповідно до принципів державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, а саме: забезпечення доцільності, ефективності та прозорості щодо застосування норм для суб’єктів господарювання та громадян.

Цілі державного регулювання

Метою розробки проєкту регуляторного акту є створення умов (нормативно-правових та організаційних) для захисту населення міста від шкідливого впливу шуму; забезпечення контролю за дотриманням на місцевому рівні вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту мешканців міста Києва від шкідливого впливу шуму.

Прийняття проєкту регуляторного акту забезпечить чітке визначення основних вимог щодо дотримання тиші в громадських місцях, багатоквартирних житлових будинках; попередження високих рівнів шумів.

Тим самим проєкт регуляторного акту дасть можливість:

- захистити право мешканців на тишу;

- захистити населення міста від шкідливого впливу шуму;

- забезпечити контроль за додержанням тиші в громадських місцях та багатоквартирних житлових будинках міста Києва;

- забезпечити надходження до міського бюджету за рахунок штрафних санкцій, визначених адміністративною комісією при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) при розгляді адміністративних протоколів за частиною першою статті 182 КУпАП.

Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

1. Визначення альтернативних способів 

Вид альтернативи	Опис альтернативи
Альтернатива 1. Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін	Альтернатива є неприпустимою, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства України
Альтернатива 2. Прийняття проєкту регуляторного акта	Забезпечує вирішення проблемних питань в повному обсязі. Спосіб є прийнятним, оскільки повністю відповідає чинному законодавству. Для територіальної громади міста Києва та Київської міської ради, як її представницького органу, позитивним буде факт введення в дію запропонованого регулювання, у зв’язку з чим буде дотримано принцип верховенства закону, створення позитивного іміджу міста, забезпечення інтересів територіальної громади міста.
Альтернатива 3. Внесення змін до чинного регуляторного акта – рішення Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 «Про правила благоустрою міста Києва»	Вирішення проблеми у такий спосіб може ускладнювати сприймання суті питання суб’єктами господарювання та мешканцями, та бути неоднозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги проєкту регуляторного акту

 

2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

 

Оцінка впливу на сферу інтересів держави
Вид альтернативи	Вигоди	Витрати
Альтернатива 1	Відсутні	Альтернатива є неприйнятною, оскільки не забезпечує досягнення поставленої мети
Альтернатива 2	Забезпечує вирішення проб-лемних питань в повному обсязі, а саме: - забезпечення прав і законних інтересів громадян щодо додержання тиші на території міста; - упорядкування та здійснення контролю за додержанням тиші в громадських місцях та багатоквартирних житлових будинках на території міста Києва; - запобігання та недопущення перевищення встановлених рівнів шуму та інших фізичних факторів на середовище життєдіяльності людини; - забезпечення відповідних надходжень до міського бюджету у вигляді штрафних санкцій за частиною першою статті 182 КУпАП; - встановлення режиму чіткого дотримання принципу верхо-венства закону, - забезпечення інтересів територіальної громади міста,підвищення позитивного іміджу влади з приводу покращення ситуації вмісті, - встановлення зрозумілого загального регулювання відно-син щодо додержання тиші на території міста Києва.	Відсутні, оскільки реалізація положень акта не потребує додаткових матеріальних чи інших витрат.
Альтернатива 3	Відсутні	Альтернатива є неприпустимою, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства України

 

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян
Вид альтернативи	Вигоди	Витрати
Альтернатива 1 Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін	Проблема залишається невирішеною	Відсутні, оскільки реалізація положень акта не потребує додаткових матеріальних чи інших витрат.
Альтернатива 2 Прийняття проєктурегуляторного акта	- захищеність прав і законних інтересів громадян щодо забезпечення тиші на території міста, зокрема в громадських місцях та в багатоквартирних житлових будинках; - недопущення перевищення встановлених рівнів впливу шуму та інших фізичних факторів на середовище життєдіяльності людини; - створення необхідних умов для повноцінного життя мешканців багатоквартирних житлових будинків; - забезпечення сприяння дотриманню громадського порядку на території міста у вечірній та нічний час; - підвищення культури поведінки в житлових будинках, місцях відпочинку та інших громадських місцях; - встановлення зручних для населення режимів роботи об’єктів торгівлі, ресторанного господарства та побутового обслуговування населення	Витрати на ознайомлення з основними положеннями регуляторного акта Витрати на повідомлення мешканців прилеглих ква­ртир про початок та закін­чення ремонтних робіт у разі їх проведення.
Альтернатива 3 Внесення змін до чинного регуляторного акта	Часткове вирішення проблеми	Витрати на ознайомлення з основними положеннями регуляторного акта, до якого внесено зміни. Витрати на повідомлення мешканців прилеглих ква­ртир про початок та закін­чення ремонтних робіт у разі їх проведення.

 

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання 

Показник	Великі	Середні	Малі		Разом
			Всього	З них мікропідпри-ємства
Кількість суб’єктів господарювання, одиниць (станом на 01.01.2018)	147	3610	87752	76051	167560
Питома вага групи у загальній кількості, відсотків	0.09	2.154	52.37	45.39	100

 

Джерело отриманняінформації: офіційний сайт Головного управління статистики м. Києваhttp://kyiv.ukrstat.gov.ua/p.php3?c=3507&lang=1

 

Вид альтернативи	Вигоди	Витрати
Альтернатива 1 Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін	Відсутні	Відсутні, оскільки реалізація положень акта не потребує додаткових матеріальних чи інших витрат
Альтернатива 2 Прийняття проєкту регуляторного акту	-                    Встановлення чіткого алгоритму дій здійснення на території міста бізнесу з додержанням режиму тиші, у тому числі визначення рівнів шуму, які не можна перевищувати, примірного переліку заходів щодо попередження дії та зниження шуму до допустимих рівнів, та у зв’язку з цим зменшення кількості скарг мешканців на суб’єктів господарювання щодо недодержання ними режиму тиші, - встановлення випадків, на які певні вимоги щодо додержання тиші та обмеження певних видів діяльності не поширюються	Витрати відповідно до табли­ці М-тест Проєкт регуляторного акту ураховує зміни, що відбулися в чинному зако­нодавстві України
Альтернатива 3 Внесення змін чинного регуляторного акта - рішення Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 «Про правила благоустрою міста Києва».		Виникнуть пе­вні незручності щодо сприйняття чинного регуляторного акта суб’єктами господарювання та мешканцями міста Витрати на ознайомлення з чинним регуляторним актом (зі змінами) відсутні, у зв’язку з його оп­рилюдненням у засобах масової інформації та мережі Інтернет для широкого кола членів тери­торіальної громади

 

Сумарні витрати за альтернативами	Сума витрат, гривень
Альтернатива 1 Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін	З огляду на альтернативу – залишення існуючої на даний момент ситуації без змін, витрати, які будуть виникати внаслідок дії регуляторного акта, відсутні.
Альтернатива 2. Прийняття проєкту регуляторного акта	Витрати, які будуть виникати внаслідок дії регуляторного акта, наведені у розрахунках 1 та 2 тесту малого підприємництва до проєктуакта
Альтернатива 3. Внесення змін до чинного регуляторного акта	Витрати, які будуть виникати внаслідок дії регуляторного акта з змінами, відсутні.

 

Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

Здійснено вибір оптимального альтернативного способу з урахуванням системи бальної оцінки ступеня досягнення визначених цілей.

Оцінка ступеня досягнення визначених цілей визначається за чотирибальною системою, де:

4 - ціліухвалення регуляторного акта можуть бути досягнуті повною мірою (проблеми більше не буде);

З – цілі ухвалення регуляторного акта можуть бути досягнуті майже повною мірою (усіх важливих аспектів проблеми не буде);

• – цілі ухвалення регуляторного акта можуть бути досягнуті частково (проблема значно зменшиться, деякі її важливі та критичні аспекти залишаться невирішеними);

1 – цілі ухвалення регуляторного акта не можуть бути досягнуті (проблема залишається).

 

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)	Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)	Коментарі щодо присвоєння відповідного балу
Альтернатива 1 Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін	1	Залишення існуючої ситуації на даний момент без змін є неприйнятною, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства України
Альтернатива 2 Прийняття проєкту регуляторного акта	4	У разі прийняття акта, задекларовані цілі забезпечать повною мірою досягнення поставленої мети стосовно затвердження Правил дотримання тиші в місті Києві та громадських місцях, підвищення рівня самоврядного та громадського контролю щодо додержання тиші, захищеність прав і законних інтересів громадян щодо забезпечення тиші на території міста Києва, недопущення перевищення встановлених рівнів впливу шуму та інших фізичних факторів на середовище життєдіяльності людини
Альтернатива 3	3	Проблема буде вирішена частково. Виникнуть пе­вні незручності щодо сприй-няття чинного регуля-торногоакта суб’єктами господарювання та мешкан-цями міста

 

Рейтинг результативності	Вигоди (підсумок)	Витрати (підсумок)	Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу
Альтернатива 1 Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін	Дана альтернатива відхиляється в зв’язку з тим, що порушується чинне законодавство і неврегульованість даного питання призводить до чисельних порушень громадянами та суб’єктами господарювання правил тиші, що супроводжується надходженням скарг щодо перевищення допустимих рівнів шуму, порушення законних прав громадян на тишу	У разі залишення існуючої на даний момент ситуації без змін, витрати для держави, громадян та суб’єктів господарювання відсутні	У разі залишення існуючої на даний момент ситуації без змін, проблема продовжуватиме існувати, що не забезпечить досягнення поставленої мети
Альтернатива 2 Прийняття проєкту регуляторного акта	Цілі досягнуто повною мірою. У разі прийняття проєктуакта для міста вигода полягатиме в тому, що підвищиться рівень самоврядного і громадського контролю стосовно додержання тиші, що призведе тим самим до: зменшення порушень вимог законодавчих та нормативно–правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму, а саме зменшення: -заяв або повідомлень підприємств, установ, організацій, посадових осіб, громадськості або окремих громадян щодо порушень додержання тиші в громадських місцях, -повідомлень, опублікованих в пресі; - кількості право-порушень, виявлених працівниками поліції щодо порушення тиші в громадських місцях; - громадяни зможуть реалізувати право на тишу; - підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, а також громадяни зможуть забезпечити належний рівень дотримання тиші, встановлений нормами проєкту регуляторного акту	У разі прийняття проєкту регуляторного акту матеріальні витрати відсутні. Поряд з цим забезпечується збалансованість інтересів суб’єктів господарювання, громадян та органів місцевого самоврядування.	У разі прийняття акта, задекларовані цілі будуть досягнуті повною мірою, що повністю забезпечить потребу у вирішенні проблеми.
Альтернатива 3	Досягнуто часткове вирішення проблеми, виникнуть пе­вні незручності щодо сприйняття чинного регуляторного акта суб’єктами господарювання та мешканцями міста	Витрати членів територіаль­ної громади та суб’єктів господарювання на: Повідомлення мешканців прилеглих квартир про поча­ток та закінчення ремонтних робіт у разі їх проведення, Витрати органів місцевого самоврядування - у межах бюджетних асигнувань.	Цілі прийнят­тя регулятор­ного акта бу­де досягну­то, але вини­кнуть певні незручності сприйняття чинного регуляторного акта суб’єкта ми го­сподарювання та мешканцями

 

Рейтинг	Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи	Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта
Альтернатива 1 Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін	Не забезпечується досягнення цілей щодо регулювання прав та обов’язків суб’єктів стосовно дотримання тиші в місті Києві та громадських місцях, за порушення яких можливо притягнути винних осіб до відповідальності.	Зовнішні чинники на дію регуляторного акта, у разі залишення існуючої на даний час ситуації без змін, відсутні.
Альтернатива 2 Прийняття проєкту регуляторного акту	Прийняття акта забезпечить чітке врегулювання обов’язків та заборони для громадян, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, щодо дотримання дотримання тиші в місті Києві та громадських місцях. Проєкт акта чітко визначає приміщення і територію (захищені об’єкти), на яких перевищення рівня шуму впродовж доби не повинно перевищувати санітарні норми. Регулює обмеження режиму роботи закладів ресторанного госпо-дарства (ресторани, бари, кафе) та інших закладів, які розташовані в житлових будинках; проведення ремонтних і будівельних робіт на об’єктах, що розташовані в житлових будинках, вбудованих та прибудованих до житлових будинків нежитлових приміщень. Захист мешканців багатоквартирних будинків від шкідливого впливу шуму. Зникнення неврегульованості проблеми у чинному законодавстві.	Упродовж деякого часу дії регуляторного акта може впливати низька обізнаність суб’єктів, на яких поширюється дія цього акта, істотна відмінність регулювання, що пропонується, з існуючим регулюванням.
Альтернатива 3	Виникає потреба в комплекс­ному підході до вирішення пи­тання щодо додержання законодавст­ва з урахуванням змін у ньому	Вини­кають певні незручності сприйняття чинного регу­ляторного акта суб’єктами го­сподарювання та мешканцями

 

На дію цього регуляторного акта може вплинути такий чинник, як можливі зміни у чинному законодавстві України.

Можливість виконання акта з боку органу місцевого самоврядування, а також суб’єктів господарювання оцінюється як висока. Механізм повної або часткової компенсації можливої шкоди у разі настання очікуваних наслідків дії акта не розроблявся, оскільки настання будь-яких негативних наслідків, за результатами прийняття запропонованого механізму, не очікується.

Здійснення контролю за дотриманням вимог регуляторного акта забезпечують у межах своїх повноважень відповідні органи державної влади, місцевого самоврядування та створені ними (чи їх посадовими особами) у встановленому порядку колегіальні органи.

Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Для досягнення мети, визначеної у другому розділі аналізу регуляторного впливу проєктом регуляторного акту пропонується затвердити рішення Київської міської ради «Про Правила дотримання тиші в місті Києві та громадських місцях». Зазначений проєкт регуляторного акту містить норми, якими чітко визначаються основні вимоги до підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, фізичних осіб-підприємців, а також громадян по забезпеченню прав і законних інтересів громадян щодо додержання тиші на території міста Києва.

Індикатором вирішення проблеми є зменшення кількості звернень громадян та адміністративних протоколів за статтями 182 й 195-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з підвищенням рівня самосвідомості громадян і суб'єктів господарювання.

Упровадження регуляторного акта має позитивно вплинути на додержання громадського порядку та тиші на території містаКиєва. Правила створять умови для безпеки середовища життєдіяльності громадянміста, недотримання якихможе негативно впливати на здоров’я іжиттялюдини та майбутніх поколінь, а також сприятимуть посиленню контролю за дотриманням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту мешканців міста Києва від перевищення рівнів шуму, попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами.

Упровадження Правил має забезпечити:

• застосування їх усіма суб’єктами господарювання та громадянами;
• здійснення відповідних організаційних, господарських, технічних, техно­логічних, архітектурно-будівельних та інших заходів щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами й правилами;
• дотримання в прилеглих житлових та нежитлових приміщеннях рівня шуму, то не перевищував би установлені санітарні норми для денного й нічного часу;
• установлення чітких вимог до організації роботи підприємств, установ, організацій, фізичнихосіб-підприємців та громадян при виконанні робіт, що призводять до виникнення шуму.

Таким чином, вирішення вищезазначеної проблеми буде розв'язано шляхом прийняття відповідного рішення Київської міської ради в порядку, визначеному Регламентом Київської міської ради, затвердженому рішенням Київської міської ради від 07 липня 2016 року № 579/579, з дотриманням вимог законів України «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими актами законодавства.

Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги

На дію регуляторного акта виключений вплив зовнішніх факторів, за винятком випадку змін у законодавстві України. Реалізація запроваджень регуляторного акта не потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат з міського бюджету.

Регуляторний акт спонукає суб’єктів господарювання та громадян виконувати встановлені вимоги до дотримання тиші на території міста. За невиконання вказаних у регуляторному акті вимог суб’єкти господарювання та громадяни несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. Перешкоди впровадженню регуляторного акта та виконанню його вимог відсутні.

ВИТРАТИ
 на одного суб’єкта господарювання великого й середнього підприємництва, що виникають унаслідок дії регуляторного акта 

№ з/п	Витрати	За перший рік	За п’ятьроків
1	2	3	4
1	Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуго-вування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу тощо, грн.	Додаткових витрат не передбачено	Додаткових витрат не передбачено
2	Витрати на одного суб’єкта господарювання, пов’язані з ознайомленням з регуляторним актом на одного суб’єкта господарювання, грн.; 0,2 год. ( 12 хв.) х 4723 грн.* (мінімальна зарплата) : 160 год. в місяць = 5,90 грн.	5,90 грн.	5,90 грн. Додаткових витрат не передбачено (у разі відсутності змін у нормативних ак-тах України)
3	Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, висновків, проведення незалежних/ обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо), грн.	Додаткових витрат не передбачено	Додаткових витрат не передбачено
4	Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо), грн.	Додаткових витрат не передбачено	Додаткових витрат не передбачено
5	Витрати, пов’язані з наймом додаткового персоналу, грн.	Додаткових витрат не передбачено	Додаткових витрат не передбачено
6	Сумарні витрати усіх суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва на виконання регулювання, одиниць:		Додаткових витрат не передбачено (у разі відсутності змін у норматив-них актах України)

*Для розрахунку витрат використовується мінімальний розмір заробітної плати. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» мінімальна заробітна плата у 2020 році становить: у місячному розмірі: з 1 січня — 4723 гривні.

Розрахунок відповідних витрат на одного суб’єкта господарювання великого й середнього підприємництва

 

Вид витрат	У перший рік	Періодичні (за рік)	Витрати за п’ятьроків
Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/ підвищення кваліфікації персоналу тощо	Не передбачає ви-трат	Додаткових витрат не передбачено	Додаткових витрат не передбачено

 

 

Вид витрат	Витратичасу на ознайомлен-ня з вимогами державного регулювання, год.	Витрати на оплату для озна-йомлення з вимогами державно-горегулю-вання, грн.	Разом за рік	Витрати за п’ятьроків
Витрати на одного суб’єкта господарювання, пов’язані з ознайомленням з регулятор-ним актом, грн.;* 29,51 грн. = 4723,00 грн.**(міні-мальна зарплата) : 160 год. на місяць 0,2 год. (12 хв.) х 29,51 грн.= 5,90 грн.	0,2 год.	29,51 грн.	5,90 грн	5,90 грн. Додаткових витрат не пе-редбачено (у разі відсут-ності змін у нормативно-правових ак-тах України)

*Вартість витрат, пов’язаних з ознайомленням з вимогами державного регулювання, визначається шляхом множення фактичних витрат часу персоналу на заробітну плату спеціаліста відповідної кваліфікації.

***Для розрахунку витрат використовується мінімальний розмір заробітної плати. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» мінімальна заробітна плата у 2020 році становить: у місячному розмірі: з 1 січня — 4723 гривні.

 

Вид витрат	Витрати на проходженнявідповідних процедур (витрати часу, витрати на експертизитощо)	Витрати без-посередньо на отримання дозволів, ліцензій, сертифікатів, страхових по-лісів (за рік – стартовий)	Разом за рік (старто-вий)	Витрати за п’ятьроків
Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, серти-фікатів, атестатів, вис-новків, проведення неза-лежних/обов’язкових ек-спертиз, сертифікації, ате-стації тощо) та інших послуг (проведення нау-кових, інших експертиз, страхування тощо)	Додаткових витрат не передбачено	Додаткових витрат не передбачено	Додатко-вих витрат не передба-чено	Додат-кових витрат не передба-чено

 

 

Вид витрат	За рік (стартовий)	Періодичні (за наступнийрік)	Витрати за п’ятьроків
Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо)	Додатковихвитратне передбачено	Додаткових вит-рат не передбачено	Додатковихвитрат не передбачено

 

 

Вид витрат	Витрати на оплату працідодатковонайманого персоналу (за рік)	Витрати за п’ятьроків
Витрати, пов’язані з наймом додат-кового персоналу	Додатковихвитрат не пе-редбачено	Додаткових вит-рат не передба-чено

 

БЮДЖЕТНІ ВИТРАТИна адміністрування регулювання для суб’єктів
великого й середнього підприємництва

Регуляторний акт не передбачає утворення нового державного органу (або нового структурного підрозділу діючого органу). Необхідно визначити повний запланований річний бюджет нового органу (структурного підрозділу) 0 х 5 років = 0 грн.

ТЕСТ малого підприємництва (М-Тест)

щодо оцінки проєкту рішення Київської міської ради «Про Правила дотримання тиші в місті Києві та громадських місцях»

Консультації щодо визначення впливу запропонованого регулювання на суб’єктів малого підприємництва та визначення детального переліку процедур, виконання яких необхідно для здійснення регулювання, проведено розробником у період з березня 2020 року по травень 2020 року.

 

Поря дковий номер	Вид консультації	Кількість учасників консультацій, осіб	Основні результати консультацій (опис)
1.	Усний запит Головному управлінню статистики м. Києва	1	Установлено, що у місті Києві за 2018 рік зареєстровано 167560 суб’єктів господарювання, на які здійснює вплив запропонований проект рішення
2.	Проєкт рішення оприлюднено на єдиному веб-порталі територіальної громади міста Києва у рубриці «Консультації з громадськістю». Публічне громадське обговорення (у формі електронних консультацій) проведено з 06 квітня 2020 року по 20 квітня 2020 року.		За результатами обговорення проєкт нормативно-правового акту (звіт) підтримали 2 користувачі офіційного порталу Києва. Не підтримали - 0. Пропозиції, зауваження та власні редакції не надійшли. Інформація про обговорення зберігається в рубриці "Громадське обговорення проєктів нормативно-правових актів" за посиланням https://forum.kyivcity.gov.ua/projects/view.php?P=662
3	Телефонні консультації з суб’єктами господарювання: комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо»; - комунальне підприємство «Київський міський Будинок природи»; - комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва; -комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дарницького району м. Києва; -комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Деснянського району м. Києва; -комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва; -комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва; -комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва; - комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва; - комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Святошинського району м. Києва; -комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Солом’янського району м. Києва; -комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва; -комунальне підприємство «Дарницьке лісопаркове господарство»; -комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство»; -комунальне підприємство «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа»; -Київське комунальне об’єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»; комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київський центр розвитку міського середовища»	17	Уточнення інформації від суб’єктів господарювання щодо виконання вимог регулювання та інформування щодо змін, які запропоновано внести. За результатами консультацій з’ясовано, що запропоновані зміни сприймаються та будуть мати позитивний вплив на залучення інвесторів до фінансування міських проектів.
4.	Проведено консультації з Головним управлінням Національної поліції у Києві, Головним Управління Держпродспоживслужби в м. Києві, Головним управлінням ДСНС України у м. Києві	6	Проєкт рішення схвалено в цілому.

2. Вимірювання впливу регулювання на суб’єктів малого підприємництва (мікро - та малі):

2.1. Кількість суб’єктів підприємництва, на яких поширюється регулювання – 167560, в тому числі:великих –1478, середніх –3610, малих – 87753, з них мікро – 76051.

2.2. Питома вага суб’єктів малого підприємництва у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких проблема справляє вплив – 52.37 %,

Розроблення коригуючих (пом’якшувальних) заходів для малого підприємництва щодо запропонованого регулювання

Проведення заходів із застосуванням феєрверків та салютів не є обов’язковим при здійсненні господарської діяльності. Крім того, зазначеним проєктом рішення пропонується зупинити дію Правил дотримання тиші в місті Києві та громадських місцях, в частині проведення феєрверків (салютів), інших заходів із використанням піротехнічних виробів на території міста Києва на період проведення в Україні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Строк дії запропонованого регуляторного акта є необмеженим з моменту набрання його чинності, із можливістю внесення до нього змін та втрати чинності у разі зміни чинного законодавства.

Акт є загальнообов'язковим до застосування та може бути використаним протягом необмеженого строку. Зважаючи, що на нього можуть вплинути невизначені зовнішні чинники, передбачити які на сьогодні не є можливим, даний акт діятиме до моменту настання факторів, які можуть вплинути на суттєвий зміст цього акта або на його цілі.

Перегляд регуляторного акта може бути здійснений у випадку виникнення відповідної необхідності або в разі внесення змін до нормативно-правових актів України та під час проведення заходів з його відстеження.

Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Основним показником результативності регуляторного акта є повне забезпечення прав і законних інтересів громадян щодо додержання тиші на території міста і в громадських місцях, недопущення перевищення рівнів впливу шуму та інших фізичних факторів на середовище життєдіяльності людини.

Після набрання чинності регуляторного акта, його результативність визначатиметься такими кількісними та якісними показниками:

 

№ з/п	Показники результативності	Прогнозований показник
1	Розмір надходжень до державних та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією акта	Розмір надходжень залежить від кількості складених адміністративних протоколів*
2	Кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб на яких поширюється дія акта	167560суб’єктів господарювання та 2967323 осіб
3	Час, що витрачається суб’єктом господарювання або фізичною особою для ознайомлення з вимо-гами регуляторного акта	1 особа/ 0,2 год. (12 хв.)
4	Час, що витрачається суб’єктом малого під-приємництва для надання заяви до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації	1 год. х 4723,00 грн. (міні-мальна зарплата) : 160 год. на місяць = 29,52 грн.
5	Рівень поінформованості суб’єктів господарю-вання та/або фізичних осіб з основних положень акта	Високий
6	Кількісними показниками результативності дії регуляторного акта є кількість звернень мешканців міста щодо порушення тиші в нічний час..	Щорічне зменшення кількості звернень громадян

*Для розрахунку витрат використовується мінімальний розмір заробітної плати. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» мінімальна заробітна плата у 2020 році становить: у місячному розмірі: з 1 січня — 4723 гривні.

*Стаття 182. Кодексу України про адміністративні правопорушення Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях -

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші або без такої і на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші.

Стаття 255 КУпАП встановлює, що Протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 182 КУпАП (порушення вимог законодавства щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму), мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).

Після складання Протокол про адміністративне правопорушення направляється посадовими особами органів внутрішніх справ (Національної поліції) до державних органів, уповноважених законом розглядати такий Протокол і приймати у встановлений законом строк певні рішення.

Протоколи про адміністративне правопорушення розглядаються у 15-денний строк (з дня одержання відповідним органом Протоколу):

- адміністративні комісії при виконавчих органах місцевих рад (в Києві – адміністративна комісія КМДА) - у випадку, якщо особа порушник не притягувалась на протязі року до адміністративної відповідальності за такі ж самі порушення (ст.218 КУпАП).

- суди районних, районних у місті, міських суддів - у випадку, якщо особа порушник притягувалась на протязі року до адміністративної відповідальності за такі ж самі порушення (ст.221 КУпАП).

Результатом розгляду вищезазначеними органами Протоколу є винесення ними щодо особи (щодо якої складено Протокол) відповідної Постанови (як правило - про накладення адміністративного стягнення або про закриття справи).

При проведенні базового, повторного та періодичних відстежень, можна буде зробити висновок про досягнення очікуваних результатів та цілей регулювання лише за вищезазначеними показниками. При визначенні результативності дії регуляторного акта буде використовуватися наявна в органах місцевого самоврядування інформація щодо кількості скарг громадян на порушення Правил, кількості розглянутих адміністративною комісією при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 182 КУпАП та суми стягнутих штрафних санкцій за вказані адміністративні правопорушення.

На підставі даних, отриманих при проведенні відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття, можна буде зробити висновки про досягнення очікуваних результатів та цілей регулювання.

Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Стосовно регуляторного акта здійснюватиметься базове, повторне, періодичне відстеження його результативності в строки, визначені статтею 10 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Зокрема:

- базове відстеження результативності регуляторного акта буде проведено через 6 місяців після набуття ним чинності;

- повторне відстеження результативності – через рік з дня набрання ним чинності, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим актом;

- періодичне відстеження результативності – один раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

Відстеження результативності регуляторного акта будуть здійснюватися Управлінням екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) при взаємодії інших структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) шляхом аналізу статистичних даних.

У разі виявлення проблемних питань, вони будуть урегульовані шляхом унесення відповідних змін до регуляторного акта відповідно до чинного законодавства України.