Департамент охорони культурної спадщини звернувся до Міністерства культури із пропозицією залучити фахівців Національного науково-дослідного реставраційного центру Мінкульту до спільного обстеження сучасного стану артефактів на Поштовій площі та для напрацювання подальших кроків із їхнього збереження. Про це повідомив директор Департаменту Олександр Никоряк.

Він нагадав, що у серпні Департамент вже звертався до Мінкультури із проханням надати рекомендації щодо методики тимчасового консервування деревини, яка буде вийматися на поверхню, та запропонувати фахівців, яких слід долучити до цього процесу. Однак відповідь ще не надійшла.

Олександр Никоряк наголосив, що з урахуванням того, що дерев’яні артефакти тривалий час перебували під накриттям, їх розкриття має відбуватись за участю спеціалістів із консервації та реставрації археологічної деревини.

«Ми не можемо просто чекати. Стан артефактів може бути таким, що вимагатиме термінової консервації. Тому є нагальна необхідність обстеження сучасного стану знахідок для напрацювання подальших кроків із їхнього збереження спільно із Інститутом археології НАНУ, Національним науково-дослідним реставраційним центром, Мінкультури, замовником робіт, а також із керівником експедиції, яка проводила дослідження раніше – Михайлом Сагайдаком», – наголосив Олександр Никоряк.

Оскільки Національний науково-дослідний реставраційний центр для участі у такому спільному заході має отримати доручення від Мінкультури, Департамент звернувся до міністерства із відповідним проханням.

Окрім того, дозвіл на виконання археологічних досліджень на Поштовій площі для його відповідної реєстрації до Департаменту охорони культурної спадщини від Мінкультури досі не надходив. Тому Департамент просить також Мінкультури пришвидшити видачу дозволу на проведення археологічних досліджень на Поштовій площі відповідним фахівцям Інституту археології НАНУ.

«Необхідний пакет документів для отримання дозволу на археологічні дослідження на Поштовій площі було подано до Міністерства культури два місяці тому. Тобто сьогодні склалась ситуація, коли Департамент охорони культурної спадщини не має права здійснювати розкриття археологічних об’єктів, оскільки не має спеціалістів-археологів для фахового опису стану збереження артефактів, а Інститут археології НАНУ досі не має дозволу на початок археологічних досліджень», – повідомив в. о. Відділу археології Києва Інституту археології НАНУ Всеволод Івакін.

Довідково.

Нагадаємо, влітку Всеволоду Івакіну було видано відкритий лист від Інституту археології задля подальшого отримання від Мінкультури дозволу на проведення археологічних досліджень на Поштовій площі.

Нагадаємо, згідно із приписом Управління охорони культурної спадщини із грудня 2017 року будь-які будівельні роботи на Поштовій зупинені. Археологи теж зупинили розкопки через відсутність укріплення площі. Проте, на пленарному засіданні Київради 11 жовтня поточного року представник інвестора заявив, у свою чергу, що інвестор готовий надати відповідні гарантії та підтвердити свої наміри щодо створення музею та внести відповідні зміни до договору. Також він додав, що вже готовий альтернативний проект укріплення Поштової, який дозволяє відновити археологічні дослідження вже цього року. Новий проект укріплення виключає «плиту-обичайку» та дозволить археологам комфортно проводити розкопки.

21 червня Київрада прийняла рішення щодо збереження артефактів, знайдених під час розкопок на Поштовій площі. Рішення «Про організаційно-правові заходи щодо збереження пам’ятки археології місцевого значення «Ділянка прибережного міського кварталу Середньовічного Києва (ХІ-ХІХ ст.) на Поштовій площі в місті Києві» та музеєфікації об’єктів культурної спадщини» підтримали 68 депутатів.

Рішення, серед іншого, передбачає створення комунального закладу «Центр консервації предметів археології» та проведення міжнародного архітектурного конкурсу.

Вирішувати, яким бути музею на Поштовій площі, мають експерти музейної справи, історики, архітектори та археологи.