Сьогодні в Україні вшановують пам’ять жертв політичних репресій. Відповідно до Указу Президента України від 21 травня 2007 року, День пам’яті жертв політичних репресій відзначається щороку у третю неділю травня з метою належного  вшанування пам'яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних  подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до  будь-яких проявів  насильства  проти людства.

У 2020 році цей день припав на 17 травня.

Відповідно до Указу, у День пам’яті жертв політичних репресій на всій території України приспустять Державний Прапор України на будинках і спорудах органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій; внесуть відповідні зміни до програм теле- та радіопередач.

Довідково.

День пам’яті жертв політичних репресій відзначається щороку у третю неділю травня, відповідно до Указу Президента України Віктора Ющенка «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937-1938 років».

Биківнянське поховання жертв сталінських репресій належить до найбільших на території України. Таємна спецділянка НКВД УРСР у Биківні почала офіційний відлік своєї діяльності навесні 1937 року.

20 березня цього року Президія Київської міської ради ухвалила рішення про відмежування земельної ділянки «для спецпотреб» у 19, 20 кварталах Биківнянського лісу. Упродовж 1937-1941 років вантажівки майже щоночі привозили тіла розстріляних у київських в’язницях НКВД для таємного поховання у Биківнянському лісі. Експерти, що досліджували останки жертв Великого терору, свідчать про те, що більшість із них загинули від пострілу в потилицю або основу черепа. Кількість похованих у Биківнянському лісі остаточно не встановлена, на думку істориків, вона може становити від 20 до 100 тисяч осіб. За даними, опрацьованими співробітниками Галузевого державного архіву СБУ та Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», на сьогодні встановлені прізвища понад 18,5 тис. осіб, похованих у Биківні, але наукові пошуки тривають. Найбільше число розстрілів припадає на 19 травня 1938 року – за рішеннями трійки при Київському управлінні НКВД за цю ніч розстріляли 563 людини.

Серед похованих у Биківні – художники Михайло Бойчук, Василь Седляр, Софія Налепинська, Микола Івасюк, Микола Касперович, Іван Падалка, письменники Майк Йогансен, Михайль Семенко, Вероніка Черняхівська, Мирослава Сопілка, Іван Маловічко, Яків Водяний, Юрій Вухналь, Яків Савченко, Степан Бен, науковці Олександр Асаткін, Гнат Ручко, Петро Супруненко, Юрій Ткаченко, Іван Миронівський, Олександр Пучківський, Володимир Білий, актори й режисери Борис Дробинський, Януарій Бортник, Сергій Каргальський, Кирило Гетьман, Йосип Їжакевич, музейники Федір Козубовський, Неоніла Заглада, Лідія Шульгіна, Трохим Тесля, церковні діячі – Василь Липківський, Юхим Калішевський, Марко Грушевський, Юрій Міхновський.