Протягом 2018 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА опрацював та уклав 257 охоронних договорів на об’єкти охорони культурної спадщини. Про це повідомив директор Департаменту Олександр Никоряк.

«Укладання охоронного договору – це одна із перших та ключових засад задля збереження пам’ятки. У таких договорах детально прописано, як може використовуватися пам’ятка, види і терміни охоронних, реставраційних та відновлювальних робіт. Також до договору обов’язково додаються акт технічного стану пам’ятки та перелік історико-культурних цінностей і предметів, що належать до неї. Власне, охоронний договір – це підтверджене зобов’язання та гарантія від власника пам’ятки утримувати її у належному стані, використовувати винятково згідно з призначенням та, врешті-решт, – зберегти пам’ятку», – повідомив Олександр Никоряк.

Окрім того, у 2018 році за результатами інвентаризації об’єктів культурної спадщини підготовлено облікову документацію на 90 об’єктів для включення їх до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Також направлено до Міністерства культури облікову документацію на 41 об’єкт культурної спадщини для розгляду питання про занесення їх до Державного реєстру нерухомих пам’яток, у тому числі на «Ділянку прибережного міського кварталу Середньовічного Києва» на Поштовій площі з метою надання їй статусу пам’ятки національного значення.

Упродовж 2018 року також було: розроблено 10 паспортів на пам’ятки місцевого значення; виявлено, досліджено та занесено до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини міста Києва 15 історичних архітектурних будинків і споруд; розроблено 7 історико-містобудівних обґрунтувань та розпочато розробку науково-проектної документації «Режими використання території пам’ятки містобудування місцевого значення «Комплекс споруд Контрактової площі», Х ст.‑кін. ХХ ст.».

У 2018 році було проведено понад 170 інспекційних оглядів об’єктів культурної спадщини та винесено 4 постанови про накладання фінансових санкцій на загальну суму 357 тис. грн, складено 7 актів про вчинення правопорушення, 65 приписів, 4 протоколи про адміністративне правопорушення. Видано 110 письмових дозволів для виконання відповідних робіт на об’єктах культурної спадщини, а також зареєстровано 22 дозволи Міністерства культури України на виконання земляних робіт.

«Я сподіваюсь, що цьогоріч штрафів та приписів буде менше, а охоронних договорів і дозволів на реставрацію пам’яток – більше. Адже вже у найближчі тижні Верховна Рада, маю надію, проголосує у другому читанні законопроект, завдяки якому штрафи за порушення пам’яткоохоронного законодавства та доведення пам’яток до руйнації буде у рази збільшено», – додав директор Департаменту.

Нагадаємо, що в січні Комітет Верховної Ради з питань культури і духовності розглянув і рекомендував парламенту ухвалити у другому читанні законопроект № 8202 «Про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини».

Важливо, що для юридичних і фізичних осіб за проведення будь-яких робіт на пам’ятках чи їх території без погодження та дозволів відповідного органу охорони культурної спадщини або з відхиленням від них пропонується збільшити штрафи із 17-170 тис. грн до 170-255 тис. грн, а за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації та вимог охоронних договорів і умисне доведення пам’яток до стану руйнації – із 17-170 тис. грн. до 255-510 тис. грн.

Також пропонується започаткувати можливість викупу пам’ятки у комунальну власність. Тобто суд зможе прийняти рішення про викуп об’єктів культурної спадщини та визнання права власності за відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування – на користь територіальної громади. Наразі ж пам’ятка, навіть місцевого значення, може бути викуплена винятково до державної власності, що гальмує наведення ладу у сфері охорони та збереження об’єктів культурної спадщини.