У Київській міській раді обговорили питання мобільних укриттів спільно із представниками ДСНС, Міністерства юстицій України, Головного управління Національної поліції у місті Києві, профільних департаментів КМДА, керівництвом райдержадміністрацій, депутатами Київради та громадськістю.

За словами депутатки Київради, ініціаторки обговорення Ганни Свириденко, за результатами дискусії буде сформований пакет рекомендацій для органів влади щодо спрощення та адаптацій до сучасних реалій регулятивних норм.

Як зазначив заступник міського голови – секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко, тема «модульних укриттів» порушується не в перше, і, він переконаний, що не в останнє, оскільки для цього є передумови.

«Ще на початку листопада 2022 року Київрада прийняла рішення про створення захисних споруд цивільного захисту в безпосередній близькості до зупинок. 13 січня 2023 року на базі Департаменту муніципальної безпеки КМДА було проведено нараду за участі і ГУ ДСНС України у м. Києві, і ГУ НП у м. Києві, за результатами якої учасники дійшли до того, що без дотримання ДБН спорудження таких конструкцій та віднесення їх до фонду захисних споруд цивільного захисту є недоцільним. А встановлення бетонних конструкцій із спеціальним армуванням не забезпечить надійного захисту населення від впливу засобів ураження під час воєнних дій. У серпні минулого року Київський міський голова Віталій Кличко звертався до ДСНС України для роз’яснення та рекомендацій щодо вимог проєктування та доцільності або недоцільності будівництва таких споруд. Відповідь ДСНС України була дуже проста – терміну «тимчасове укриття» в законодавстві немає, а всі захисні споруди цивільного захисту мають відповідати вимогам ДБН. Але ми розуміємо, що ці споруди не можуть відповідати вимогам ДБН, а той, хто їх споруджує і встановлює, бере на себе відповідальність», – наголосив Володимир Бондаренко.

Володимир Бондаренко зазначив, що все, що встановлено сьогодні на вулицях українських міст і гордо іменоване укриттями, такими не є згідно з діючим законодавством.

«І питання тут не тільки в юридичній відповідальності органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій, ДСНС або поліції. Хоча до них також буде безліч питань щодо законності встановлення таких споруд, витрат коштів бюджету тощо. А, гірше, у випадку жертв або постраждалих. Якщо ти не розумієш, якою має бути така споруда, аби забезпечити реальний захист людей – як рекомендувати людям там ховатися від реальної небезпеки? Ми маємо разом шукати варіанти вирішення цих проблем у максимально стислі строки. Зі свого боку місто готове працювати задля вирішення цього питання. Проте, тільки волі міста явно недостатньо. Вдячний ДСНС України, яка розуміє проблему та намагається змінити нормативну базу. Щиро сподіваюсь, що після сьогодні історія почне рухатись швидше», – підкреслив Володимир Бондаренко.