Для реалізації інвестиційного проекту модернізації системи централізованого теплопостачання столиці Київрада сьогодні підтримала залучення кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку комунальним підприємством «Київтеплоенерго». Зокрема, підприємству надано дозвіл на вчинення всіх необхідних правочинів, а Київського міського голову Віталія Кличка уповноважено підписати від імені Київської міської ради договір гарантії із ЄБРР. Відповідне рішення підтримали 93 депутати.

Кредит в обсязі до 140 млн євро буде взято під гарантію Київради у 2021 році для оновлення та реконструкції критичних об’єктів теплоенергетичної інфраструктури міста, покращення якості комунальних послуг для його мешканців. Зокрема, передбачено втілення комплексної диспетчерської системи теплопостачання, зменшення витрат на ремонт відповідного обладнання та уникнення ризиків його виходу з ладу, створення дистанційного збору інформації за спожиту теплову енергію, формування єдиної комплексної системи контролю та моніторингу теплоенергетичного комплексу міста, суттєва модернізація Київських ТЕЦ на базі сучасних технічних і технологічних рішень, що дасть змогу посилити економію споживання палива та мінімізувати шкідливі викиди у навколишнє середовище.

Очікуваний строк погашення кредиту ЄБРР складає до 13 років із дати укладання кредитного договору. Обсяг кредиту до 140 млн євро. Джерело повернення – за рахунок тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання.

«Що стосується окупності проекту, то Європейський банк реконструкції та розвитку розглядав цей проект як самоокупний. Тобто суб’єкт господарювання комунального сектору бере кошти, отримає за рахунок цього економію і за її рахунок зможе розрахуватись. Бюджетна підтримка не передбачається», – наголосив директор Департаменту фінансів Володимир Репік.

За його інформацією, реалізація цього проекту надасть відчутний ефект уже в короткостроковій перспективі. Так, очікуються економія витрат на виробництво теплової енергії, що споживається мешканцями Києва, можливість маневреності виробництва теплової енергії залежно від коливань погодних температурних режимів, вихід на маневрений ринок електричної енергії, мінімізація часу локалізації та усунення поривів на об’єктах комунальної власності.