Перше онлайн-засідання щодо проблематики та розвитку галузі археології відбулось за ініціативи Департаменту охорони культурної спадщини КМДА та за участю столичних археологів, експертів музейної справи та науковців. Під час дискусії обговорили варіанти та шляхи якісної взаємодії усіх учасників археологічних досліджень, а також наголосили на необхідності створення дієвого алгоритму роботи зі знахідками на всіх етапах.

«Київ має дуже великий потенціал для проведення археологічних досліджень. Тільки за останні шість років у місті провели понад 140 розкопок. Лише 15% із них дали результати, де сотні тисяч знахідок були передані у відповідні установи для визначення їх цінності. Тут чи не найважливішим моментом є консервація знайдених об’єктів. І чим швидше вони потрапляють до майстерень та консерваційних центрів, тим імовірніше їх збереження та подальша музеєфікація. Проте через певні нормативні та юридичні нюанси ми можемо втратити критично важливий час для порятунку артефактів, адже більшість із них стрімко руйнується під дією зовнішнього середовища», – розповів кандидат історичних наук, в. о. завідувача відділу Інституту археології Києва Всеволод Івакін.

Своєю чергою, директор Департаменту охорони культурної спадщини Олександр Никоряк нагадав, що з січня цього року в Києві запрацював Центр консервації предметів археології, який створено для розв’язання проблем цієї галузі. Аналогів центру в Україні немає. Його мета – здійснювати кваліфіковану оцінку та консервацію археологічних знахідок.

«Кожен знайдений артефакт – це, в перспективі, новий туристичний магніт, що сприятиме розвитку туризму та зацікавить як гостей міста, так і киян. Проте, аби знахідки потрапляли до музейних фондів, вони спочатку мають пройти процес консервації. Я радий, що ми вийшли на такий формат роботи, аби напрацювати необхідні для цього алгоритми. Дуже добре, що до участі долучилися експерти різних напрямів», – зазначив Олександр Никоряк.

Під час конференції також обговорили продовження реконструкції Подолу. Зокрема, фахівці наголосили на необхідності експертної оцінки знахідок під Поштовою площею та на проведенні термінових протиаварійних робіт і реставрації у будинку Гостинного двору. Без комплексного підходу до розв’язання цих питань якісна реконструкція «серця» Подільського району неможлива.