Близько трьох тисяч працівників Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва, які працюють у 20 відділеннях екстреної медичної допомоги, відділі медицини катастроф, відділенні з надання швидкої психіатричної допомоги щодня допомагають зберегти здоров’я та рятують життя сотням містян. На цьому у День екстреної медичної допомоги наголосила директорка Департаменту охорони здоров’я Валентина Гінзбург.

Вона розповіла, що історія київської «швидкої» розпочалася з відкриття Рятувальної Станції 30 червня 1902 року. У її складі був один лікар – завідувач – і вісім чергових лікарів. Для надання медичної допомоги 300-тисячному населенню Києва на початку ХХ століття станція мала чотири санітарні карети і вісім коней та виконувала близько 5000 викликів на рік.

«Сьогодні Центр є одним із найбільших закладів охорони здоров’я міста Києва, що забезпечує цілодобове надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі 3-мільйонному населенню столиці», – зазначила Валентина Гінзбург.
За її словами, екстрену медичну допомогу надають зазвичай 162 бригади вдень та 161 бригада вночі.

Оперативно-диспетчерський відділ Центру щоденно фіксує в середньому від 6,5 до 8 тис. дзвінків громадян. У роботі центру використовуються новітні технології. Наприклад, запроваджено телеметричну систему обробки даних електрокардіограм та започатковано електрону базу пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Тож навіть бригада, у складі якої немає кардіолога, може переслати зняту кардіограму і у лічені хвилини отримати її розшифровку. Лише в 2021 році було прийнято та опрацьовано 77 207 ЕКГ-сигналів (у середньому 212 за добу), за даними яких було виявлено 7 813 випадків ішемічної хвороби серця та 27 701 випадок порушення серцевого ритму.

У 2021 році столичною «екстренкою» було запроваджено програмно-апаратний комплекс «Оперативно-диспетчерська система «Екстрена медична допомога». Система, синхронізуючись із сучасними цифровими технологіями, оптимізує роботу Центру, дає максимум інформації про стан кожного виклику у кожен момент часу і забезпечує ефективний контроль за усім технологічним ланцюжком – від прийому до виконання виклику бригадою.

Система в режимі реального часу визначає геолокацію пацієнта, затори, бачить дислокацію бригад, їх персональний склад та оснащення. У найкоротші терміни допомагає диспетчеру знайти найближчу бригаду і прокласти маршрут до пацієнта.
Також у центрі працює «Консультативно-інформаційний відділ». Кияни знають про нього як про службу «Порада лікаря по телефону 15-83». Щодоби послугами Служби користуються 500-800 киян.

«Тобто ми говоримо про сучасну потужну систему надання вчасної, безвідмовної, безоплатної екстреної допомоги тим містянам, які її потребують негайно», – зауважила Валентина Гінзбург.

Вона привітала працівників Центру зі святом, подякувала їм за професійність та мужність.

«Ваша щоденна робота – важка праця заради збереження нашого здоров’я. А останніми роками вам доводиться боронити наші життя в надскладних та небезпечних умовах. COVID-19, воєнний стан… І жодного випадку відмови медика «швидкої» виїхати на виклик. Жодних вагань щодо вибору: убезпечити себе або негайно мчати на допомогу!» – наголосила Валентина Гінзбург.

Директорка Департаменту повідомила, що з початку пандемії COVID-19 працівники Центру надали допомогу більш ніж 103 тис. пацієнтам з підозрою та підтвердженим коронавірусом. А з 24 лютого виїжджали на 47 місць вибухів та потрапляння снарядів у столиці, госпіталізували 472 поранених, а ще 40 постраждалим допомогли на місці.

«Скільки хворих із інсультами та інфарктами, вчасно доставлених до лікарень, реанімованих під час зупинки серця або дихання, травмованих, поранених – військових та цивільних – завдячують вам своїм життям? Порахувати неможливо! Мабуть, ви чуєте слова подяки не так часто, як на це заслуговуєте, але ми насправді вдячні усім, хто прийшов працювати на «швидку» і залишається, щоб допомагати людям!» – сказала Валентина Гінзбург.