Без урахування гендерних підходів до формування бюджету та програм соціально-економічного розвитку – кошти розпорошуються через відсутність реальної потреби в послугах. Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда під час презентації результатів гендерного аналізу «Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року та інших ключових програмних документів».

«Це перший етап формування Гендерного паспорту міста, і ми будемо поетапно презентувати кожен крок. Звісно, що хотілося би швидше, бо вже запущений бюджетний процес. І коли буде завершено другий етап, то його буде покладено в основу бюджетування і Програми соціального та економічного розвитку столиці», – зазначила Марина Хонда.

Вона додала, що у столиці зараз немає достатнього обсягу інформації для того, щоб скласти портрет у всьому Києві, у районах, за окремим галузями.

«Перед нами стоїть завдання не просто розшити кожну програму з точку зору жінки-чоловіки, хлопчики-дівчата, а з точку зору конкретної послуги. Наприклад, взяти медицину. Потрібно визначити, що на жіночі хвороби потрібно стільки-то коштів, на чоловічі стільки-то. А якщо це ще й люди з інвалідністю, то тут зовсім інший спектр послуг», – зауважила Марина Хонда.

За її словами, усі бюджети європейських країн без виключення формуються на принципах гендерної рівності. Це вже стало чітким стандартом, без якого будь-яка програма не формується. Через відсутність такого механізму кошти розпорошуються без урахування реальної потреби у послугах, а закладаються з огляду на середнє значення людей, хвороб тощо.